«у тимусі очка блистять, мов перлинки
а на очках слізки — срібнії краплинки.
плакати не треба, посмхнися, друже,
бо тебе бабуся любить дуже-дуже!»
івасик л.в., 2004 р.
тимошко вже зовсім упевнено ходить, навіть бігає. звісно, взимку в теплому комбінезоні не дуже й побігаєш — от влітку буде зовсім інша справа! зате вдома нема такого куточка, де б цікавий тимко ще не встиг побігати, а назви кухні та ванної кімнати пізнає на слух: «біжи, тимошко, до мами на кухню!» — і поляпали ніжки до мами.
про купання наше можна розповідати довго. не віриться, що це той самий хлопчик, котрий в чотири місяці міг плакати у воді — тепер щойно тимко почує ввечері запрошення «ходімо купатися», як вже сам біжить і проситься до ванни! щоразу купання закінчується обливанням холодною водою — і треба бачити пустотливе задоволене личко перчика в цей момент!
картонну коробку для іграшок час замінити на більший ящик — коли перчик засинає, і мама з татом збирають іграшки по всій квартирі, виявляється, що в коробку вже не всі поміщаються. втім, шайулюбленіші іграшки не тут, а на столі — татків мобільний телефон і комп’ютер! і якщо з телефоном тато розстається без ремствування на час гри, то за місце перед екраном тимкові доводиться боротися з криком і навіть сльозами.
от дочекаємося літа, підростемо трошки — і стане улюбленою іграшкою подарований дідусем велосипед!