стаття написана у нейтральному стилі, але зрозуміло, що її мета -- показати, які нехороші ті безсовісні розкрадачі інтелектуальної власності. не втримався і прокоментував:
вільний доступ мільйонів людей до інформації та цифрових технологій (через пк+інтернет) назавжди змінив рельєф поля, на якому грають в "продаж товарів та послуг споживачам". ті, хто цього ще не зрозумів, або ще не бачить шляхів адаптуватися до цих змін, збирають статистику, б'ють на совість, коли можуть -- закручують гайки юридично, базуючись на дірявій законодавчій базі... але чи буде від цього користь?
уявімо собі на хвилю: всі авто у світі раптом стало можливим відкрити і завести без ключа. армагедон =) кількість людей, що свідомо відмовляються в таких умовах залізти в чуже авто, мало вплине на кінцевий результат. так само безрезультатно було б впроваджувати більш суворі покарання, і тим часом залишати своє авто на вулиці =)
необхідно вдосконалювати технології захисту там, де це конче необхідно і можливо, а у всіх інших випадках -- приймати іншу, вільнішу філософію користування продуктами інтелектуальної праці і систему винагороди авторам.
ось цікава книжечка, у вільному доступі для читання (єсть pdf): проти інтелектуальної монополії (англ.)
з досвіду рядового користувача, що не є бо-зна яким вибагливим меломаном (себто, з власного досвіду): ну як можна не купити на розкладці, для архіву, скажімо, mp3-колекцію з усіма альбомами queen? або pink floyd? the doors? злочин. але останнім часом проходжу мимо, а нову музику беру на last.fm, або на сайтах на кшалт kahvi.org.