найперше, до чого приводить логіка: запускаємо пошук файлів з розширенням ttf (шрифти у форматі true type), і отримуємо... величезний перелік тек, в яких є такі файли. звідси перший висновок: шрифти в linux розкидані по всій системі, і лише "лінива" програма не приносить з собою при встановленні власний шрифт чи кілька -- найчастіше це лишні копії вже встановлених раніше з самим дистрибутивом.
поганий шлях. отже, відкриваємо браузер та гуглимо... виявляється, перелік основних системних тек, куди linux найперше звертається за шрифтами, є у конфігураційному файлі fonts.conf у теці /etc/fonts!
відкриваємо будь-яким текстовим редактором, бачимо щось приблизно таке (див. скріншот). от і перелік тек. редагувати файл fonts.conf, принаймні в opensuse -- не варто, його все-одно перезаписує конфігуратор шрифтів kde та yast...
почитати:
- керування шрифтами в linux (рос.)