тяжко бачити, як друзі… перестають бути друзями. наче всі ми розумні, мудрі люди, вміємо тримати підсвідоме під контролем -- але це лише зовні. рано чи пізно різниця у світоглядах «вилізе».
втім, це життя, все міняється -- треба спокійно це сприйняти.
а життя приносить різні сюрпризи -- і позитивні також. вчора їздили до севастополя, і на виїзді з пансіоната підібрали попутника -- бородатого туриста з величезним рюкзаком. михайло виявився дуже приємною -- і доречно балакучою -- людиною, з києва. дорогою розповів трохи про свої мандрівки кримом та карпатами, і ще безліч цікавих речей про севастополь. ми доправили михайла до залізничного вокзалу і попрощалися, залишивши женіну йогівську візитівку. сподіваюсь, ми ще колись здибаємось у цьому житті.