найперше -- дисклеймер: я не програміст. невеличкий досвід зацікавленості маю, ото й усе, проте достатньо, щоби зрозуміти, про що йдеться у дописі густаво дуарте: "поталанило бути програмістом" (англ.)періодично читаю -- скажімо, у блогах/форумах "комп'ютерного огляду" -- дописи, просякнуті співчуттям до тих бідних програмістів, яких захопив рух до відкритого програмного забезпечення (open source software) і змушує писати програми задурно (тобто без фінансової винагороди). наприклад, цитую:
поскольку разработчики приложений с открытым исходным кодом не могут прокормить себя продажей своего по, их единственный выход — в том, чтобы посвятить себя на полноценную работу и делать вклад в сообщество свободного по в свое собственное время. нет никаких шансов, что тысячи разработчиков, сидящих у своих компьютеров в различных уголках планеты и тратящих только свои нерабочие часы, пытаясь разработать что-то, что, как они знают, не принесет им никаких денег, придумают что стоящее, с чем можно было бы бросить вызов компаниям вроде microsoft или apple. просто никаких шансов.ну, по-перше, далеко не всі програмісти, що пишуть вільні програми, роблять це задурно, у свій вільний час. а по-друге, в чім проблема з програмуванням у вільний час? з якістю? гмх... це ще питання.
можливо, саме стаття густаво дуарте могла б дещо відкрити нам причини, з яких безліч програмістів -- не дурних, погодьтеся, людей? -- все ж таки сидять і пишуть, пишуть вільні програми...
на світі є люди, для яких програмування -- це не лише робота, але й екстаз творчості. чи перестанете ви займатися сексом, бо за це вам не платять гроші? =)
p.s. ілюстрацію запозичено на сайті perhoart.blogspot.com.