aspire one: перший погляд

| оновлене, комп'ютери, linux, нетбук, товари

спробую зібрати докупи думки й написати щось на кшалт невеликого огляду aspire one. днями ці нетбуки приїхали в україну, а людей, яким цікаво було б стати власниками таких гаджетів -- достатньо. тож, мабуть, саме час.

це не буде тест, а справді лише огляд. спробую примусити себе не вимальовувать складні фрази, а писати буквально тезами. побачимо, чи вийде.

дизайн і конструкція

багато не писатиму про дизайн -- aspire one треба побачити, потримати в руках. і закохатися. за нагоди можна порівняти з тим-таки asus eee pc 700 -- і ще раз закохатися в aspire one =)

а от щодо конструктиву -- варто підкреслити кілька моментів.

кришка. та половинка ноутбука, в якій розташовано дисплей. коли вона відкрита -- між кришкою та основною частиною корпуса утворюється дуже зручна шпарина: на відміну від інших ноутбуків та нетбуків, aspire one можна цілком комфортно тримати однією рукою, щоби іншою друкувати щось на клавіатурі.

клавіатура. досить велика, як на нетбук -- значно більша, ніж в eee pc. звісно, трохи звикати доведеться, але особливого дискомфорту клавіатура не викликає.

два кард-рідери. з тим, що на правому боці корпуса, все ясно -- звичайний мультиформатний кард-рідер, в який головним чином користувачі пхатимуть розповсюджені й недорогі карти secure digital (sd) від фотокамери тощо. але на лівому боці є ще один, незвичний: якщо сюди вставити sd-карту, її пам'ять автоматично додається до 8 гб вбудованого ssd-накопичувача (який заміняє жорсткий диск). купуємо sd-карту на 32 гігабайти, вставляємо в цей кард-рідер -- і отримуємо ноутбук з 40 гб. на практиці перевірено: якщо запхати не пусту карту, файли на ній не зникнуть, їх буде видно у файл-менеджері, наче вони записані на внутрішньому ssd-накопичувачі. дуже зручно.

usb-порти. їх маємо три: один зліва, два зправа. eee pc 700 має їх лише два -- мені було б замало: один для мишки, ще два для зовнішнього usb-накопичувача (інтерфейс + живлення) тощо.

bluetooth. його немає. якщо потрібен -- варто пошукати мініатюрний usb-модуль. мені практично не потрібен -- донгл валяється десь в шухляді, в ноуті також не включаю.

тачпад. незвичний момент: кнопки тачпада розташовані не під ним, а з двох боків. попервах дуже незручно. але нарікати на це? як інженерне рішення, це дозволило витримати мінімальний розмір корпусу. хто не зможе призвичаїтися -- нехай користується додатковою мишкою, вона в будь-якому випадку зручніша за тачпад.

батарея. у стандартному комплекті -- об'єктивно занадто малої ємності, нетбук у нормальному режимі працює трохи більше двох годин. опційно можна буде придбати батарею подвоєної ємності й трохи зарадити цій проблемі.

кольори. без цього зараз -- ніяк, покупець вимагає кастомізації =) наразі маємо два варіанти на вибір: білий або темно-синій aspire one. трохи згодом вийдуть рожеві та коричневі -- але знаючи велике бажання українських дистриб'юторів замовляти "кольорові" моделі, ризикну стверджувати, що побачать рожеві aspire one в україні хіба що одиниці...

інших конструктивних моментів, які варто було б прокоментувати, я не помітив.

програмний інтерфейс

тепер найцікавіше. acer ризикнув піти шляхом, який сьогодні перетворюється на тенденцію: здешевити ноутбук за рахунок відмови від операційної системи windows.
коментар. насправді ж, повністю ніхто не відмовився: ринок отримає версію aspire one з передвстановленою windows xp, в яку за необхідністю -- все-таки windows не є настільки гнучким, щоб на його основі оперативно створювати "полегшені" дистрибутиви -- додадуть оперативної пам'яті (всього буде 1 гб) та встановлять традиційний жорсткий диск на 120 гб замість менш ємного, але безшумного й економічного ssd-накомичувача. вартуватиме ця версія на 60-70 долярів більше.
так от, acer ризикнув випустити на ринок linux-версію нетбука, і обрав для цього такий собі linpus linux -- маловідомий тайваньський дистрибутив на основі fedora. маркетологам було ясно: традиційна стільниця не є найкращим інтерфейсом для нетбука з його досить невеликим екраном і з "домогосподаркою" за користувача. отже, було спеціально створено новий, досить оригінальний інтерфейс (клік на скріншоті збільшує зображення).


стільниці, як такої, немає -- значки програм та документів розташовувати на робочому столі не можна. зате й колупатися в меню, шукаючи необхідних програм -- також не треба: основні, найчастіше вживані програми завжди під рукою і завантажуються одним кліком. програмний набір розбито на чотири групи: підключення (для роботи з інтернетом), робота (...з офісними документами), розваги (ігри та мультимедія) та файли (прямий доступ до музики, зображень, документів тощо).


набір програм небагатий, але дбайливо продуманий -- є майже все, що може знадобитися пересічному користувачеві. звісно, вибагливий і досвічений користувач вже через пару днів захоче підключитися до репозиторія й поглянути, що ще можна завантажити -- або й встановити якийсь "дорослий" дистрибутив... про це далі.

отже, що маємо?

інтернет
  • браузер для перегляду веб-сторінок в інтернеті (firefox)
  • клієнт мереж миттєвих повідомлень (icq наразі не підтримується, але є google talk, який має стати аською майбутнього)
  • клієнт електронної пошти
  • читач новин (так званий rss-агрегатор)
  • ...а також прямі посилання на вікіпедію, мапи google та пошту hotmail -- відповідні сервіси відкриваються у браузері.
робота
  • текстовий редактор (openoffice writer)
  • електронні таблиці (openoffice calc)
  • календар, контакти, нотатки -- в інтеграції з електронною поштою, досить зручно
  • презентації (openoffice impress)
розваги
  • універсальний програвач музики, відео та переглядач зображень media master
  • фотоменеджер з підтримкою тегів exif
  • набір з 11 ігор -- є як не дуже цікаві, так і шедеври
  • примітивна програма для зйомки веб-камерою
  • аналог paint'а -- фууу...
файли
  • власне універсальний файл-менеджер...
  • ...і прямі посилання на теки з документами, музикою, зображеннями, відео і завантаженими з тенет файлами
програми -- за одним чи двома винятками -- досить досить якісні, зручні, працюють без проблем і дискомфорту не викликають. ну, а paint -- це діагноз =/

чого тут не вистачає "домогосподарці"? як на мене -- все на місці. чого не вистачає мені? перелік буде на кілька сторінок =), але найперше -- gimp, digikam, amarok, а до них ще якоїсь стратегічної гри... wesnoth пішов би найкраще.

окрім того, інтерфейс русифікований -- але перекладу українською та української мови для клавіатури я не знайшов у стандартному наборі. для мене це критичний момент. можливо, їх можна додати, підключившись до репозиторія linpus в тенетах? не було часу спробувать.

тож наразі я вирішив, що, придбавши aspire one, одразу спробую встановити якийсь "дорослий" дистрибутив linux замість стандартного. приміром, у тенетах вже є звіт про успішний досвід встановлення kubuntu на таки й нетбук -- непогана альтернатива! або ж можна дочекатися, поки якийсь гуру встановить linux mint, або навіть якусь полегшену версію opensuse -- оце було б ідеально.

досвід використання

наразі це буде найкоротший розділ =) на один вечір я приніс aspire one додому, відкрив для нього на бездротовому маршрутизаторі доступ доступ до інтернету через wifi -- і дозволив милій цілий вечір користуватися нетбуком. нічого не додатково не розповідаючи про інтерфейс.

як я зрозумів, мила просто переглядала свої веб-сайти. саме для цього й використовуватимуть нетбук 90% користувачів 90% часу =) жодних проблем у милої не виникло.

резюме

саме такого мініатюрного ноутбука я чекав. це той випадок, коли я скажу "дайте два!" -- і таки придбаю два: собі й милій. щоправда, ціна $475 грн за такий гаджет не є справедливою, мала бути $350-400, і це був би хіт.

ну, а для себе вирішуйте самі -- купувати чи ні.

посилання
...і ще -- мої дописи про asus eee pc: