місяць тому вкотре придбав 200 літрів пального в талонах по 20 л. привабила ціна -- цього разу була 6,45 грн/л, коли на заправках бензин а95 був по 6,70 грн/л.тепер мучить питання: навіщо я це зробив?
плюси?
перевага талонів одна-однісінька -- економія. що ж, оцінимо... різниця на 1 літрі -- 25 копійок. на 200 літрах -- аж 50 грн.але ж стривайте! це було місяць тому, а сьогодні вже знову можна заправитися а95-м по 6,50 грн/л?
ото ж бо й воно: талони фіксують ціну, і тому вигідні лише за умови стабільного зростання ціни на пальне. а ми маємо -- якщо вірити експертам -- ситуацію, коли ціни на нафту штучно роздуті. у світовому масштабі. а в рамках української економіки все ще складніше: тут сам дідько не второпає, до чого приведе ціла низка факторів, включаючи не лише глобальні, але й інфляцію і боротьбу уряду з нею, стрибки курсів долара та євро тощо.
в результаті що я зекономив? та дулю.
мінуси?
найбільше дошкуляє необхідність шукати один-єдиний бренд заправок, надто коли бак вже пустий (про це нижче): проїжджаєш першу, другу, третю, нервово поглядаючи на панель, де вогник попередження блимає вже сьомий десяток кільметрів, і тихо проклинаєш ту єдину, яка все ніяк не трапиться. з часом, звісно, запам'ятовуєш розташування найближчих, але "осад залишається".друге -- неможливо заправитися "до повного": талони по 20 літрів. в баку 56 л. доводиться заправляти по 40 л -- адже що менше заливаєш, то більше втрачаєш через недолив. от і доводиться їздити на останніх 10-15 літрах з блимаючим попередженням. не страшно -- але неприємно.
третє. запланував, скажімо, виїзд за місто, поїздку до львова, в крим тощо -- але чи єсть по дорозі "твої" заправки? залежить від того, які талони купувать. "моїх" -- нема. по дорозі на крим -- по трасі не бачив жодної. от тобі й талони.
висновок простий: економія в ті 50 грн не варта усіх цих незручностей. більше не купуватиму талони. хіба що з дуже -- дуже! -- значною знижкою.