пам'ятаєте "листи щастя"? був такий інфантильний період в історії україни (точніше, снд), коли подібна дурня була популярна: видно, в ті непрості, бурхливі часи людям дуже хотілося вірити бодай у щось.думка вголос. дивний збіг обставин (листи й розповсюдження копірів) колись змусив мене подумати, що та епідемія -- то якийсь хитрий рекламний хід на ринку копіювальних апаратів =) але то лише моя паранойя: я схильний переоцінювати винахідливість рекламістів, і підсвідомо наділяти народні маси більшим рівнем інтелекту, аніж є насправді.згодом щось подібне ми могли спостерігати у інфантильному ру- та юа-неті. мабуть, що і до цього часу ще можемо, бо з переходом від паперу до тенет з'явилося багато різновидів одного явища: листи з дивними презентаціями в електронній поштовій скринці, месиджі в icq ("перешли десятьом друзям..."), навіть "флешмоби" (які наспраді не є ніякими флешмобами) в українській блогосфері ("лиця блогосфери") =/
за всім цим інколи важко вгледіти суть: самоствердження через спробу впливати на життя інших людей. банально: хтось відреагував на тебе? -- отже ти щось значиш.
то до чого я?
пригадати про "листи щастя" мене змусив ось такий допис у блогах "домашнього пк", що, на перший погляд, не є дотичним до теми: "10 хвилин темряви". зміст коротко: а давайте, мовляв, всі разом на 10 хвилин вимкнемо всі електроприлади, і таким чином привернемо увагу до проблеми високого енергоспоживання.
кому і як пояснити, чому це смішно, інфантильно, та й просто недоумкувато? а головне -- чи є хоч якийсь сенс пояснювать? адже насправді, як ми вже знаємо, задача не в тім, щоби знизити енергоспоживання (значно більший ефект був би від одночасного вмикання! усіх наявних електроприладів абощо) -- а щоби привернути увагу до себе.
p.s. для мене "лист щастя" завжди був запрошенням зробити над собою зусилля і перервати ланцюжок. певно, це теж якась психологічна патологія: спроба привернути до себе увагу, "вистрибнувши" з натовпу =/