статистикамабуть, то таки було вчора. спершу я заходився шукати в інтернетрях та переглядати різноманітні українські блоги, за якийсь час це перетворилося на якусь лихоманку: наступна сторінка в результатах пошуку, відкриваю всі незнайомі блоги поспіль, переглядаю одну-дві сторінки в кожнім, профіль автора... повертаюся до результатів і так далі.
у блозі 432 дописи (з жовтня 2007 року)
з них 123 присвячені комп'ютерам, 38 — кишеньковим пк і телефонам
разом це майже 40% усього написаного.
я щось шукав.
цитата. хочеться ніжності, ласки, кохання, поваги, уваги, найприємніших відчуттів, щоб підніматись кожен день на крилах щастя все вище і вище! >>
в мене це трапляється періодично: я кидаюся на пошуки життя, пружної і теплої людської душі десь там, за рядками символів на екрані. це непросто передати словами — ну який з мене письменник? але якщо спробувати... шукаю щось таке, у що можна закохатися хоча б на коротку мить.цитата. якщо людина хоч раз відчула підвищення артеріального тиску, швидше постукування серця, крутіння голови і все це не від хвороби, а просто через людину, то ніколи не захоче позбутися цих відчуттів! >>справді цікаве — близьке і привабливе — трапляється рідко. але у лихоманці пошуку принаймні можна забутися, змучити себе і заснути. зазвичай назавтра все стає на свої місця, і я спокійно повертаюся до такої знайомої стрічки технічних новин у google reader'і.
аж до наступного «нападу».
цитата. з кожним разом потрібно буде все більше і більше, частіше і частіше…це також можна назвати хворобою, точніше багато хто з людей так це почуття і називає, але воно найкраще! найдивовижніше! що ми готові на все заради нього! >>а у моєму блозі немає жодного допису, який би був позначений тегом «кохання». чи «романтика». згодилися б навіть «еротика» з «порнографією» — аби ж лише поділитися чимось живим.
так от і прийшла думка: досить технічних дописів, принаймні на місяць; час зробити перерву. розумію: це по-дитячому, але я давно вже занадто дорослий, щоби ще встидатися своєї дитячості.
p.s. найбільш хвилююче з того, що трапилося останнім часом — ось цей блог ольги (oli). доволі дивний формат як для щоденника, правда? фото звідти. цитати звідти. читайте.
p.p.s. я тут трохи пожартував з тегами, не зважайте =)