почитав собі стриманно-експресивний (буває й таке) відгук про один кліп lhasa de sala... зокрема звернув увагу на такий фрагмент у тексті:цитата. у меня впечатление от услышанного не вкладывается ни в какие слова. спасибо, друг сашка, это действительно что-то из сокровенного, очень настоящего, не имеющего дома на земле.ну, думаю, це треба послухати. а от же ж і відео на youtube єсть, дивимося, слухаємо... і ви собі теж подивіться/послухайте, перш ніж читати далі — матимете можливість скласти собі власну, неупереджену думку.
отже... мене не вразило. аніскілечки. тому от з таким коментарем я додав лінк на допис до своєї стрічки новин у google reader'і:
цитата. е... може я чогось не розслухав? приберіть відеоряд, який передає цю чуттєво-інтимну манеру виконання і справді трохи незвичну зовнішність, дайте послухати лише звукову доріжку людині, що не розуміє ані слова цієї мови -- і що залишилося в остатку? доволі приємна мелодійність голосу, але чи щось справді незвичне й позаземне? гхм.втім, було б нецікаво, якби тим усе закінчилося. інтернетрі — не місце для усамітнення. андрій поданенко (aka podarok) прочитав мій відгук, і прокоментував його ось так:
цитата. якщо від людини забрати ім'я і прізвище і віддати те що лишиться голодному тигру, то сумніваюсь, що тигр дуже сильно буде захоплюватись ким була той самий кусок м'яса 8)теж цілком зрозуміла точка зору. маємо інтригу =) але тепер мені вже цікаво: а що ж інші люди скажуть, переглянувши кліп та послухавши пісню?
p.p.s. я щиро вважаю, що лише коли «забрати в людини ім'я і прізвище», можна по-справжньому побачити людину. так і з музикою: лише коли вслухаєшся в музику голосу, закривши очі й ігноруючи дівочі принади чи по-дитячому кокетливу жестикуляцію, можна почути... музику. а інакше? а інакше я голосую за «віа гру» — дайош принади і побільше =)
p.p.p.s. а все ж таки я, мабуть, лукавлю... бо хто зна, чи вслухав би я таку глибоку романтику і тугу за красою в звуках вступу «beautiful days», якби не чуттєвий фінал «безсмертних»...
p.p.p.p.s. дух нікопола... мені видається, що ця ідея дуже сильно перекликається із «залізним генералом» желязни: безсмертний дух бунтарства і прагнення свободи там, де її чимдалі менше, котрий завжди стоїть на стороні тих, кому пророкують поразку...
взагалі, саме заради залізного генерала варто почитати «створіння світла, створіння темряви» желязни:
гор медленно говорит:p.p.p.p.p.s. гхм, хто зна, що за музика звучить ось у цім ролику до фільму?
— разве не я уничтожил самого железного генерала?
озирис не отвечает, потому что он тоже однажды уничтожил железного генерала.