взяли невеличкого нотатничка, тиміш витяг з шухляди олівчики, і хвилин з п'ятнадцять щось собі вимальовував, уже вкритий ковдрою в ліжечку.
і тоді гордо показав свій шедевр. таки гарно.
по тому моя малеча без зайвих суперечок відклала на сторону олівці й вклалася слухати оповідку на ніч: ми читаємо "тореодорів з васюківки" всеволода нестайка. мабуть, найкраще з української дитячої літератури.