зоряний пил на полиці з відеотекою

| огляд, книги, кіно

на вихідних всією сім'єю переглянули «зоряний пил» (stardust, 2007). звісно, у кожного з нас трьох різні враження від фільму — розповім про свої, і трошечки про тимкові =)

передісторія

свого часу я багато «пасся» на луках «старої» бібліотеки fictionbook.ru — коли там ще можна було знайти багато текстів англійською мовою. перечитавши всі книжки блискучої, гумористичної і водночас глибоко філосовської серії discworld від террі прачета, я взявся шукати чогось подібного на фікшнбуку... і випадково втрапив на «добрі ознаки», написану англійцем нілом гейманом (good omens) у співпраці з террі прачетом. сподобалося, тож зрозуміло, що далі я вже читав усе, що попадалося під руку — аби підписано було нілом гейманом: american gods, anansi boys, neverwhere і нарешті stardust (зоряний пил).

все це, включаючи навіть good omens, можливо, не таке глибоке, як «оригінальний» прачет — але пригодницьке, часто з елементами детектива і хорора, і як правило із непередбачуваним, захоплюючим «вивихом» в сюжеті. не знаю, як воно читається в перекладі, а текстів в оригіналі зараз на фікшнбуку немає. амінь.

залишився тільки пил

тепер про кіно. вибачайте, кому сподобалося... воно ніяке. я порівнюю з книжкою. в кіно наче всього замало: замало драми, замало романтизму, замало кохання, замало пригоди, замало гумору, і навіть жахів, яких мало б бути досить — забракло. жоден момент у фільмі, від початку і до самого закінчення, не змусив мене підскочити від страху, замилуватися красою, витерти сльозу від зачудування романтичністю кохання чи по-справжньому зненавидіти злодіїв =/

десь на 15-й хвилині, споглядаючи якусь ляльково-театральну міміку акторів, я подумав було, що режисер навмисне зробив кіно для діточок — але тимко також намагався дивитися це, і йому було страшно: у фільмі повно моментів, де хтось когось вбиває, і це знято так, що очевидно і лячно для малечі. кілька разів перчик питав мене «а її не вб'ють?» (про евейн) або «а вони її переможуть?» (про відьму): тож ні, фільм зовсім не дитячий...

...і лише переглянувши його до кінця, я зрозумів: це кіно для дуже вузької аудиторії — для білявок у віці 15-17 років.

резюме

отак із доволі непоганої пригодницької повісті з оригінальним, майже фентазійним сюжетом зробили рядовий, плоский і блідий батончик "снікерс" для одноразового споживання.

персональний рейтинг: 1/5

чи варто дивитися? вирішуйте самі, чому б і ні? але я раджу обов'язково почитати ніла геймана.

p.s. а тепер сюрприз, я хіба що не шокований: рейтинг 8/10 на imdb?! ой леле, та хто ж там голосує — оті білявки, чи що?