навесні обурювався феноменом «поверхневого фемінізму», дописав про це у блог, і пообіцяв — сам собі найперше — колись детальніше подумати про те, чому отой особливий тип фемінізму мене дратує. довго не було нагоди, тоді забув.аж ось єсть нагода: стаття «женщина в информационных технологиях: профессионал или морская свинка?» (developers.org.ua) знову поставила всю проблему жіночого самовизначення з ніг на голову.
але зачепила мене цього разу, і змусила повернутися до теми не сама стаття, а схвальна рецензія людини, яку я хоч і не знаю особсто, але звик поважати за розважливість і здоровий глузд.
змова чоловіків?
головна думка статті буквально слово в слово повторює старий рефрен отого «поверхневого» фемінізму, змінюється лише назва професії: жінок-програмістів мало, тому що сексистське чоловіче середовище не дає змоги жінці вільно самовиражатися.ой леле, ну яка ж маячня. готовий погодитися, що чоловіки часом упереджено ставляться до жінки, яка пробує свої сили у чомусь, що підсвідомо сприймається як «чоловіча територія». але це трапляється навряд чи частіше, ніж таке ж жіноче сексистське упередження щодо чоловіків у «жіночих» заняттях чи професіях.
і це — нормально!
ми різні. належність до одного виду і зовнішня схожість (дві руки, дві ноги тощо) змушує насінколи забувати, наскільки ми різні.
чому так мало жінок-програмістів? та просто тому, що в дитинстві хлопчики граються конструкторами і проявляють агресію, а дівчатка — граються в ляльки і частіше схильні до хитрощів, аніж відкритого протистояння.
це теж не першопричина — як не може передати істинну причину будь-яка теза, що вмістилася в одне речення, один абзац чи й навіть одну статтю. але принаймні зрозуміло, сподіваюся, де треба шукати ту причину. замість галасувать про нерівноправність та сексизм.
я фемініст!
так, я знову змушений буду погодитися з тим, що жінки інколи таки зазнають приниження з боку чоловіків у чоловічому середовищі саме через стать. так само як, я переконаний, і чоловік час від часу змушений терпіти подібне до себе ставлення у жіночому оточенні.і це ненормально — але ненормально поза питанням професії! це ненормально в принципі для цивілізованого суспільства.
що таке, неочікувано? ага, я забув попередити: я фемініст.
але я проти спрощення, проти вирішення проблем у стилі «білявок». бо такий підхід приведе від «арабського», справді сексистського, зверхнього, узаконеного культурою ставлення до жінки — прямісінько до ультра-модернового одностатевого суспільства. на думки про таку можливість наразі наводять прийняті в «цивілізованих» країнах способи боротьби з сексизмом в офісі, в транспорті, на вулиці... і навіть в сім'ї.
хочете жити в юнісекс-діснейленді, де всі люди на вигляд однаковісінько не-чоловіки і не-жінки, а для розмноження доводиться перевіряти стать партнера за паспортом, і лише в присутності адвокатів обох сторін, бо просте запитання «ви жінка?» може привести до суду?
так от, я фемініст, і тому — я за підкреслення жіночого в жінці: доброти, ніжності й краси, здатності не лише народжувати дітей — але й ростити їх в теплі й турботі; навіть за легку чарівну примхливість =)
і якщо все це, в результаті, конфліктує з можливістю бути ефективним програмістом... та нехай! набагато важче було б жити без жінок, аніж без жінок-програмістів. або й програмістів взагалі =)
сперечаймося?
p.s. півроку тому я згадував про те, що феміністки взялися за дорожні знаки. не в нас, у відні.
p.p.s. чудовий допис у блозі хеленки (helenka) — практично продовження теми, жіночий погляд: лаконічно, образно і влучно =)