читав сьогодні чергову статтю про віртуалізацію (до речі, цікава), і вичитав банальну, але влучну й актуальну фразу:цитата. криза — дуже хороший каталізатор змін.це була приказка, слухайте казку. вчора видавництво sk ukraine повідомило про повний перехід до онлайнових публікацій. хто не знає: sk ukraine спеціалізується на виданнях в галузі інформаційних технологій: pc week (україна), crn (україна), next. в березні вийдуть останні паперові часописи з цими назвами, продовження треба шукати онлайн.
тут мав би бути абзац про те, які чудові часи настали, як змінюється світ довкола, як засоби масової інформації поступово мігрують в цифрові простори тенет, скільки дерев тепер уникнуть вирубання бла-бла-бла. так?
якщо ви чекали цього — значить, мало знайомі з поточною ситуацією на ринку друкованих змі. рекламні бюджети зменшилися, значна частина рекламодавців навіть відмовилися від реклами в 1 кварталі. в результаті наклади зменшились, ряди штатних журналістів дещо порідшали (ряди блогерів, відповідно, поповнились), а працівники редакційних відділів реклами заметушилися в пошуках бодай якихось фінансових крихт.
декотрим виданням вже довелося закритися, іншим — ще доведеться. найгірше доводиться тим проектам, які заробляли не продажем накладів, а виключно рекламою. розпізнати їх неважко: як правило, друкують вони повну х...ню вузькими колонками поміж блискучих шпальт з рекламою годинників, лімузинів і парфумів — а в окремих, найтяжчих випадках навіть яхт і літаків. в професійному колі це називається «ґлянєц», і буває кількох різновидів: «развлєкатєльний», «жєнскій», «мужской», ба навіть «бізнес-ґлянєц».
ну і лихо з ним, тим глянсом. але ситуація складна не лише для таких проектів, без реклами і без накладів лишаються журнали й в інших сегментах.
схоже, що саме це трапилося і з проектами sk ukraine? звісно, анонс переходу в режим онлайн звучить трохи оптимістичніше, але... більша частина команди, котра робила журнали pc week, crn та next, звільнилася і шукає роботу в інших видавництвах. хто робитиме онлайн-проекти sk ukraine — неясно.
таку значно менш оптимістичну картину дає в своєму блозі анатолій гришин, в дописі з яскравою назвою «загибель богів». анатолій з 2005 по 2007 працював шеф-редактором в sk ukraine, тож досить добре знає «кухню». цікаво почитати.
а твій улюблений журнал ще не закрився?