львів. сидимо в "мапі" (вул. галицька, 4). що сказати? загалом приємне місце, привітні офіціянти, світла зала --- а це досить рідко можна зустріть у львівських кав'ярнях, більшість котрих туляться у вузеньких приміщеннях без вікон, або й взагалі у підвалах.найбільший позитив: є шаровий інтернет --- треба попросити офіціянта пароль, або запитати інших відвідувачів, які сидять з комп'ютерами: пароль один на весь зал.
найбільший негатив: грецький салат не вміють готувати зовсім... сир --- схожий на плавлений, але точно не фета! без цибулі? мало материнки (орегано). це мусить бути соромно =(
втім, я не дуже люблю прискіпуватися --- аби приємно сиділося.
p.s. (пізніше) отже, тут ми й зустрілися з легендарним блогером, майстром гострого слівця --- сергієм манту. сергій виявився цікавою людиною, так само схильною до влучної і гострої критики в живому спілкуванні, як і у дописах для блогу. сподіваюся, що молескін, який він отримав як переможець конкурсу, стане йому в нагоді.