спитайте першу-ліпшу дівчину чи жінку — швидше за все вона свято вірить в те, що між жінками і чоловіками можлива дружба. тут — наполягаю! — ще раз перечитайте визначення, я не даремно саме з нього почав ділитися роздумами:
вікіпедія. відносини між людьми, засновані на довірі, взаємних симпатіях, загальних інтересах і захопленнях, кохання без статевих відносин, найвище почуття, що його може відчувати людина >>>
наразі тут ще ніякого протиріччя не видно, правда? та єсть одне яскраве але: зважте на оте "кохання без статевих відносин"... якщо добре розпитати оту пересічну піддослідну, швидше за все виявиться, що вона категорично розділяє, розмежовує дружбу — і будь-які прояви еротизму, сексуальності. іншими словами, для неї дружба несумісна з сексуальним потягом.
а тепер спитайте першого-ліпшого чоловіка (не хлопчика 13 років, бо в тім віці є свої психологічні особливості) — і він відповість вам (якщо взагалі здатен аналізувати власні почуття, бо є різні єкземпляри), що для нього дружба з жінкою завжди несе певний еротичний підтекст. іншими словами: якщо жінка чоловікові не подобається як жінка — швидше за все він її ігноруватиме (звісно, коли є вибір).
сподіваюся, зрозуміло, що через це банальне неспівпадіння сприйняття дружби в чоловіків та жінок час від часу можуть виникати цікаві непорозуміння.
мені цікаво ось що... десь читав (пошукаю) звіти психологів, котрі наполягають, що жінки «запрограмовані» природою до невпинного флірту, 24 години на добу, з кожним чоловіком в межах певної зони, навіть з тими, котрі практично не відповідають очікуванням щодо статевої пари... але при цьому самі жінки агресивно заперечуватимуть це, аж до сварки, до сліз.
тепер залишу вам час задуматися над усим цим. до наступного повернення в тему — сподіваюся, не через півроку =)