несмішна буфонада
пля, це було б навправду смішно, причому все — увесь цей пафос, грізна міміка і блискавки з очей, а надто те, з якою увагою і професіоналізмом скомпоновано оту маячню, котру блогер мєдвєдєв впевнено і серйозно читає.було б смішно, якби не маленький нюанс: ця людина, що так пафосно виступає на фоні вечірнього моря і військового корабля — президент найбільшої у світі держави з територією більше 17 млн. км2 і населенням більше 140 млн.!
п..дець. я не знаю, як ще передати свої враження. можливо, сергієві манту це вдалося краще — почитайте.
я ж пропоную тим, хто вміє думати (сподіваюся, в тенетах таких більшість — на відміну від аудиторії тб), подумати над тим, чому для цієї клоунади обрано відеоблог, а не офіційне звернення голови держави до голови іншої держави, на папері та з підписом?
мабуть, ви погодитеся зі мною: тому що тим, хто наразі робить російську політику, і їхнім фронтменам наразі не потрібне вирішення проблем у відносинах з україною, їм не потрібні якісь добросусідські стосунки, розвиток економічного співробітництва. не потрібні наші авіадвигуни, металопрокат чи молоко...
україна потрібна російським відеоблогерам від політики виключно як психологічний ворог, як точка опори для послідовного скеровування внутрішнього соціального напруження в країні на зовнішні мішені: на америку, на євроспілку, на грузію. на україну.
саме тому — не конструктивні пропозиції, а відео, звинувачення, пафос і поза. переглядаючи таке «звернення», пересічний глядач підсвідомо значно більше уваги приділяє емоційній складовій месиджа, «всотує» увесь цей пафос, ці позу і міміку, цей зверхньо-звинувачувальний тон, сприймає окремі ключові наголоси — аніж свідомо й критично оцінює інформаційний вміст повідомлення.
це не звернення до українського президента — це звернення виключно до російської аудиторії, якій ще раз показали пальцем: гавкати в ту сторону.
банально, і очевидно для будь-кого, хто здатен тверезо оцінити шоу без зайвої емоції. але щойно ти починаєш дивитися і слухати — одразу сам опиняєшся під дією магічної сили емоції, одразу опиняєшся по ту чи іншу сторону барикади і приймаєш бій =( я роблю над собою зусилля, я хочу абстрагуватися від емоцій і посміятися над цією клоунадою.
і знаєте, що? я оглядаюся, і бачу: мені нема з ким посміятися від душі. майже всі вже прийняли визначені сценарієм сторони і гострять сокири.
відповідь султанові
лист-відповідь ющенка мені сподобався: виважено, стримано, по суті. але...лишенько, в цьому ж немає жодного сенсу! читай вище. це — безпорадне розмахування кулаками (чи радше кулачками?) після бійки. або ще точніше: це сповнена гідності тирада інтелігента, адресована нападникові вже після того, як той начистив очкарикові морду.
ющенко офіційно відповідає президентові російської федерації. а звертався до нього хто? блогєр діма мєдвєдєв! так, я знаю, там на початку згадується якесь звернення, котре мєдвєдєв буцім-то надіслав ющенкові... і де текст? навіть якщо його опубліковано — хіба його хтось читав? хтось акцентував на ньому бодай якусь увагу? його цитують і обговорюють? та дзуськи. в центрі уваги — відеозвернення! і на нього треба відповідати зовсім інакше.
ну невже я — людина, настільки далека від політики — маю над цим думати?
візьміть якогось депутата, достатньо відомого, але такого, яким можна пожертвувати =) а ще краще — візьміть двох, трьох! пообіцяйте золоті гори, пообіцяйте «золотий парашют» і працевлаштування на випадок чого. нехай він чи вони запишуть відео у відповідь, відрежисоване кращими кліпмейкерами в україні. нехай вони говорять російською мовою (!) і нехай адресують месидж начебто блогерові мєдвєдєву — а насправді кожному тверезому російськомовному глядачеві як в україні, так і в росії. нехай у відеоряді буде все, щоб гідно проконтрастувати з тим мєдвєдєвським пафосом — нехай будуть тверді факти, але також нехай буде стьоб і запальна емоція! робіть це, не зневажаючи і не ображаючи росіянина — але максимально яскраво і емоційно викриваючи всі неточності й недомовки в офіційних і неофіційних месиджах кремля.
друге. знайдіть — нарешті! хіба це важко?! — когось на кшалт жиріновського, і зніміть друге відео, чи два, чи три — в якому просто і конкретно пошліть блогера мєдвєдєва. просто і конкретно. наxyz!
і все це запхайте в youtube.
робіть це регулярно: щотижня, щодня, щогодини. танцюйте довкола нових, актуальних подій, обсмоктуйте кожну ідіотську репліку чи недолугу спробу наїзду! шукайте кожну слабшу шпаринку під нігтями російського інформаційного простору, куди можна запхати таку скалку!
досить вже жувати соплі!
p.s. читайте ще, російською.