з тих пір, як «помер в неволі» мій sony ericsson k750i, минув майже рік. майже увесь цей час я користувався лише корпоративним nokia 6300: добротний телефончик, але... щось трохи не те. не гріє. і справа навіть не у тім, що він таки дорогуватий як на свою фукнціональність (я ж не купував?) і має слабку батарейку.
останнім часом з великою ностальгією згадую k750i. звісно, теж не ідеал: зокрема, немає bluetooth a2dp, без котрого це не мультимедійний телефон, по-моєму. але за справді якісну камеру йому можна пробачити все!
я це зрозумів, перепробувавши кілька різних телефонів у режимі фотокамери... від результатів хочеться плакати. а дзеркалку з собою увесь час носити ой як незручно. і я пригадую, як колись ми з миленькою і перчиком поїхали у крим, камера була з нами... але найбільше світлин було зроблено саме камерафончиком sony ericsson k750i — і то цілком пристойних світлин, які можна було не соромлячись показувати знайомим та публікувати у блозі.
коротше кажучи, побачив я оголошення з пропозицією k750i б/у в хорошому стані, недорого… і не втримався: домовився про зустріч. якщо телефон не побитий і (головне!) камера працює справно — буду знову з ультракомпактною камерою, яка ще й дзвонить =)
оновлено. не склалося… телефон — найперше його камера — не в такому стані, щоби захотілося ним користуватися.
оновлено. щойно дізнався, що sony ericsson k750i у 2005 році було відзначено як кращий камерафон на ринку за версією tipa, незалежної спілки видань, присвячених фототехніці. після того всі 4 роки поспіль цю відзнаку отримували смартфони nokia (що вже доволі спірно).