...вже очевидно, що й цього разу політики оперативно зорієнтувалися й пробують використати ситуацію на свою користь. і зараз буде багато спекуляцій щодо спланованості епідемії… а проте мені здається, в нашому анархічному політикумі ніхто наразі вже не здатен ні на що розумніше і стратегічно красивіше за примітивні брудні артекгейти і педофільні скандали.
ніхто нічого не планував: люди чекали чогось такого і самі з готовністю взяли участь в роздмухуванні віртуальної епідемії.
інформаційна гігієна
саме тому я проти закону 404, саме тому я й сам уважно вивчаю новини щодо епідемії, читаю стрічку повідомлень у твітері… а також намагаюся вказати на смішні сторони істерії.
проте досвід помаранчевої революції мав би нас усих чомусь навчити. найперше тому, що сам собою вільний доступ до інтернету не гарантує інформованості, а часто й навпаки — посилює хаос та істерію, а отже дозволяє зацікавленим особам скеровувати суспільні настрої в потрібному їм напрямку. і носіями інфекції стають не міфічні російські спецслужби чи кандидатські штаби — а усі ми, читачі й коментатори новин, користувачі інтернет-пейджерів, соціальних сервісів тощо.
звісно годі чекати, що основна частина української аудиторії — офісний планктон та підлітки, — раптом усвідомить відповідальність і скаже ні пліткам: я не настільки ідеаліст.
але як щодо блогерів і… гхм, мікроблогерів? невже неможливо принаймні цю частину укрнету зробити трошечки більш стійкою до істерій?
принципи інформаційної гігієни:
- звітую про те, що бачив на власні очі, при цьому деталізуючи події настільки, щоби зменшити ймовірність додумування в тенетах;
- дублюю лише ті повідомлення, котрі викладені чітко й однозначно та містять посилання на джерела; дублюючи — зберігаю посилання;
- критично і з гумором реагую на підозрілі за формою повідомлення без деталізації чи посилань, відмовляюсь розповсюджувати їх.
це, власне, все, що хотів сказати.
p.s. ага, ще одне. якби справді виявилося, що вертольотами щось розпилюють — це дало б право запідозрити владу в замовчуванні епідемії зовсім не грипу… тому варто бути уважним і слідкувати за подіями довкола, час від часу відриваючись від дисплеїв.