віртуальна епідемія: на хвилях істерії

| життя, інтернет, україна

виявляється, не треба великого ума, щоби підняти відвідуваність блогу на хвилі якоїсь істерії: достатньо вчасно опублікувати якийсь кумедний і актуальний стьоб та плідно поспамити у твітері... результатом стала майже вдвічі вища кількість відвідуваність порівняно до середньомісячної.

тепер мені соромно =)

віртуальна епідемія

серйозно: укрнет накрила віртуальна епідемія. тема на вустах — підвищення захворюваності на ймовірно «саме той» страшний грип a/h1n1. зініціювали хвилю повідомлень перші ранішні повідомлення в новинах про високу смертність від загадкофої форми пневмонії у західній україні: в івано-франковську, тернополі, львові… і одразу ж плітки поширилися в icq, твітері, в однокласниках з вконтактами та в електронній пошті.

доволі швидко ця хвиля перетворилася на таку собі веселу істерію: люди заскучили за черговим катаклізмом, в якому можна було б прийняти участь, і взялися активно розвивати тему, прочісуючи інформаційний простір в пошуках нових подробиць — що страшніших то краще, — і не дуже переймаючись достовірністю розповсюджуваної інформації.
цитата. очевидно, что кого ни объединяй в социальную сеть, хоть высококвалифицированных программистов с отличной академической подготовкой, всё одно получишь социальную сеть. в которой массовые истерии — нормальное явление (читати далі).
особливо цікаво спостерігати резонанси у твітері, як у більш соціально щільному, інформаційно «проникному» і «прозорому» для спостереження середовищі порівняно з іншими. щоправда, твітер хоч і найбільш «прозора» для пліток мережа — але водночас і найбільш стійка до провокацій та спонтанних істерій, через дещо вищий середній рівень iq учасників. проте недооцінювати тваринний азарт будь-якої спільноти було б помилкою =)

коротше кажучи, якби твітеряни не відключалися на ніч, до цього часу весь захід би вже вимер як не від грипу, то від розпиленого з гелікоптерів дусту: так цікавіше!

(читайте продовження)