тож сьогодні їздили на хрещатик, 5. нелегка доля татків, котрі вітають активне суспільне життя своїх дружин: довелося дві години бавити малятко і витримувати часом доволі неприємну поведінку перчика.
ги, мілєчка дуже любить кататися автівкою, і засинає щойно машина рушає з місця. проте може прокинутися на червоному світлофорі та нагадати про себе: мовляв, чого спинилися? рушаймо вже! перчика також досить просто на деякий час нейтралізувати в автівці, тицьнувши в руки мобільного з іграми — щоправда, тоді доведеться терпіти доволі гучні репліки по ходу гри =)
а після цього — в контору, і якраз встиг на обід =)
кажуть, що наступного тижня будемо працювати вдома (не вся країна — наш офіс). ех, молодець юлька, нагнала паніку!
p.s. а от рівно рік тому я писав про романтичне, і на місяць відмовився писати про комп'ютери в блог. вийшло цікаво!