про ідентичних котів і людей

| думки, кумедне

невеличка переписка у твітері з андрієм дегелером:
shlema: квест по доставке кошки из украины в нидерланды пройден.
tivasyk: фаршем було б простіше… о_о rt @shlema: квест по доставке кошки из украины в нидерланды пройден.
shlema: @tivasyk вот ты злой, однако.
я не злий, хоча й жартую інколи… трошки цинічно. але процитував не для того, щоби виправдовуватися — переписка нагадала мені про одну думку, котра інколи відвідує мене вранці, коли я дивлюся з балкону вниз, на людей, що йдуть/біжать/їдуть кудись.

думка така: по суті, всі ці люди з точки зору роботодавця, та й узагалі системи — ідентичні. ну, тобто якщо відкинути індивідуальні особливості, що не є релевантними стосовно їхніх робочих функцій — вони взаємозамінні.

от дівчина біжить на метро, щоби їхати кудись на лівий берег. витрачає на це годину-півтори часу. долучається до штовханини, сама не рада і може комусь зіпсувати настрій.

в той же час з лівого берега сюди точно їде така сама дівчина. і не одна.

містом безцільно — тобто, якщо глянути глобально — пересуваються тисячі, десятки і сотні тисяч квазі-ідентичних людей.

хочеться оптимізувати процес, взаємно компенсувавши 90% цього руху за рахунок заміни однієї ідентичної дівчини іншою.

p.s. а про котів я взагалі мовчу… =D