коротко — справді доволі легка і приємна комедія, нічого не вимагає в глядача, нічого (насправді) не вчить, не диктує правил і не приймає екзаменів: кіно для сімейного перегляду.
переглянули ми фільм — і... що? а нічого. тобто нічого цей фільм по собі не лишає. тим, хто також бачив цей фільм, пропоную невеличкий експеримент: спробуйте подумки виділити окремо всі епізоди, побудовані на чудовій акторській грі меріл стріп — і що залишиться від фільму?
нічого. практично нічого.
от і я — через кілька днів після перегляду пробую пригадати, чим це кіно дві години утримувало мене перед екраном, і окрім меріл стріп нічого не зможу назвати.
але дивитися — можна. просто для хорошого настрою.
персональна оцінка: 3/5
переважна більшість дівчат, певно, образяться на мене за таку рецензію — і справді, це кіно для прекрасної половини: легкі емоції, мінімум смислового навантаження і близька тема приготування їжі. що ще треба?
p.s. а миленькій кіно сподобалося. щоправда, чим — вона не змогла сказати, назвала лише гру меріл стріп... ну а я ж про що? =)