«жить…» — шепчут уста одряхлевшего бога,грубо, але колись було від душі.
«жить!» — молит слеза на иконы холсте…
«распни!» — человеку прикажет природа
и вера бессильно умрет на кресте…
…і віра безсило помре
коли нема про що писати (або просто ліньки) — продовжую копати архіви.