gtwitter (веб-сайт)
мінімалістичний інтерфейс з обмеженим набором функцій — такий клієнт, мабуть, спонукає використовувати twitter подібно до irc-каналів… втім, знайомство закінчується, щойно дочитую до специфікацій: базується на mono. в сад.
twitux (веб-сайт)
в плані зовнішнього вигляду — те саме, що й gtwitter, функціональність теж на рівні twitter-втулка для pidgin… але принаймні twitux не тягне за собою mono, а справді мінімалістичний. можна користуватися, якщо окрім історії повідомлень нічого більше, по суті, не треба.
mitter (веб-сайт)
йопта, та вони всі однакові — інтерфейс mirc’а, мінімум функцій… а ось цей хоч і обійшовся без mono, але склепаний на python’і… от що хочете кажіть, а в мене упередження щодо скриптованих програм: python хороший для разових задач, але не для клієнта, котрий 100% часу крутиться в пам’яті! в сад, попри показний мінімалізм.
choqok (веб-сайт)
клієнт для kde, такий картатенький — аж дивитися на нього боляче після аскетичного оформлення трьох попередніх. і помітно більш функціональний. втім, використовує бібліотеки kde, тож мені на стільниці xfce він просто ні до чого. в сад.
twidge (веб-сайт)
вау… консольний twitter-клієнт? це мусить спробувати кожен пінгвіновод хоча б разочок у житті. дехто навіть звикає. і попри (справедливі) закиди користувачів мишки і гуя — щось невимовно стильне в цім таки є. встановив, спробував (twidge update 'повідомлення в twitter-стрічку', ось довідник) і… залишив собі: стане в нагоді.
gwibber (веб-сайт)
не ризикнув ставити, але зі скріншота і списку функцій видно, що це справжній мікроблогінговий комбайн в порівнянні з усіма попередніми варіантами: чого вартий лише перелік підтримуваних сервісів (починаючи twitter’ом і закінчуючи facebook’ом, friendfeed’ом чи навіть flicker’ом). а не ставив — написане, знову-таки, на python’і, ще й тагне за собою, мабуть, весь набір пітонівських бібіліотек… а було б написане на c/с++ — можна було б спробувать.