весна прийшла. її ще не видно як слід (холодно, вогко, часом сніг) — але вона дуже відчувається в дрібних деталях. приміром, взимку мені дуууже важко змусити себе, прокинувшись вранці, одразу розстатися з ліжком — ніжуся, гріюся, дрімаю, по п’ять разів виключаю дзенькіт будильника… на роботу спізнююся на півгодини.
але щойно стало трошки світліше надворі — легко прокидаюся о пів на сьому і невимушено, одразу встаю з ліжка… і на роботу приїжджаю першим, за пів години до початку робочого дня. магія сонця.
додатковий позитив майже щоранку дарує мілєчка: це маленьке чудо щоразу прокидається у токому хорошому, веселому настрої, так світло всміхається таткові й мамочці, що я їй заздрю — от якби всі-всі люди на землі прокидалися з таким позитивним настроєм, планета була б набагато більш радісним місцем.