цитата. translation is and always will be an art and not a science (читати повністю)що вам сказать… учи-учи людей — все-одно самі двійки: скільки не повторюй «ніколи не кажи ніколи» — все те саме… людям — а надто людям, обтяженим надмірним багажем знань в одній вузькій габлузі, — так тяжко заглядати в майбутнє. а коли й роблять такі спроби — дивляться кудись не в ту сторону, крізь засмальцьовані окуляри власної спеціалізації та досвіду, коротше кажучи, нагадають напівсліпих кошенят.
проблема в тім, що людині важко змінити парадигму прогнозування майбутнього, врахувати зміни правил гри, так би мовити. от кілька простих ілюстрацій.
уявімо собі людину середньовіччя, і спробуймо екстраполювати притаманну їй парадигму мислення на сучасний світ.
спілкування на відстані. як оцінювала б середньовічна людина саму можливість поспілкуватися в голосом з кимось у сусідньому селі? місті? державі? можливо, допустила б, що таке можна утнути за допомогою магії, якоїсь телепатії чи що… але чи повірила б в те, що це справді буде можливо в осяжному майбутньому? — але якби ми дали цій же людині мобільний телефон і витратили 10 хв. на навчання — спілкувалася б без проблем. проте таке вирішення задачі не в контексті знайомих тій людині понять (магія тощо), а зовсім іншими, недоступними їй в рамках її безпосереднього досвіду, інструментами — просто не спадає їй на думку.
транспортування на великі відстані. без проблем: середньовічна людина набирає харчів, сідає на коня або на вітрильник, і їде, їде, їде… або пливе, пливе, пливе — приєднавшись до більшої групи мандрівників (так безпечніше). але чи вважатиме вона за можливе перенестися на інший континент за 5-6 годин? певно, що ні — бо хоча казки й згадують про килими-самольоти, але досвід підказує: це лише красиві казки. зрозуміло ж: килими не літають, а отже переліт з європи до китаю за якісь там години — нереальна задача. і знову таки — людина просто не може насправді припустити можливість вирішення в рамках якоїсь іншої парадигми — не може візуалізувати собі зовсім інший рівень розвитку техніки, за якого не буде жодної необхідности ткати магічний килим!
повернуся до перекладів. знаєте, я згоден: переклади завжди залишаться не наукою, а мистецтвом.
тому що рішення задачі лежить, можливо, зовсім в іншій площині?
(тут я навмисне розірву нитку допису — і продовжу в наступному. хочу дати тобі, читачу, час подумати, пофантазувати на тему перекладів)