сьогодні (чи то пак вже вчора!) видався шалений день — суб’єктивно якийсь надзвичайно насичений. вранці — три години презентацій, невеличкий перепочинок, обід… басейн. одразу потому — автобуси і невелика екскурсія містом із зупинками у «блакитній» мечеті та храмі софії. уперше в житті скуштував смажених каштанів: дуже ароматні й досить непогані на смак. потім — великий базар… брр, не сподобалося: гамір, торгаші, грошовий товар за дурні, по суті, гроші… а надто ця специфічна азійська нав’язливість.
ну і після всього того — традиційний стамбульський турецький ресторан. я щось казав про гамір на базарі? забудьте. уявіть собі вуличку довжиною 200 –300 метрів, і по всій довжині немає нічого, окрім ресторанів, ресторанів, ресторанів… у два поверхи, без проміжків, з суцільними літніми майданчиками по обидві сторони. і надвечір — усе це майже повністю заповнене людьми, що більше говорять, ніж їдять, здається. додайте до того два-три гурти якихось бродячих турецьких музик, що не стільки музику грають, скільки намагаються добути зі своїх інструментів якомога гучніші звуки…
базар — великий чи гігантський — просто відходить на задній план.
p.s. на picasaweb знову є трохи нових світлин, небагато.