стандартний для більшости плівкових і цифрових фотокамер формат кадру (4:3) в мене завжди викликав легке, непевне незадоволення… в портретах ще нічого, але пейзажі в цім форматі мені завжди видаються якимись невиразними. щойно провів маленький експеримент — і ствердився в цій думці.
ось одна й та ж світлина в форматах 4:3 і обрізана до 16:10.
звісно, ефект залежить від сюжету. цікаво, що найпопулярніші в нас
формати фотопаперу (10×13, 13×18 см) ширші за стандартний кадр, тому в друці панорамні світлини «автоматично» виглядатимуть краще.
