володя ісаєв
пише про твітер:
цитата. если в штатах среднестатистический твиттерянин – это чернокожая домохозяйка 30-35 лет, то в наших странах – молодой человек до 30 лет (данные проекта rutwitter), гаджетоман и тусовщик. это новаторы в плане потребления всего нового, знатоки интернета и ит, в своих семьях, в кругу друзей и знакомых — эксперты, к которым приходят за советом. в общем, очень благодатная почва для раскрутки чего-то нового.
дуже спірне твердження — оте, що винесено в останнє речення, про благодатний грунт. настільки спірне, що я ризикну твердити протилежне: український твітер — дуже, дуже несприятливе середовище для реклами (в традиційному розумінні), тому що дуже скептичне, освічене (принаймні порівняно до середньостатистичного громадянини). а ще досить закрите — в силу своєї переважно гаджетомансько-телекомівсько-піарської аудиторії. так, ця спільнота інколи
«жене хвилю» не гірше базарних баб — проте якраз на всілякі «розкрутки» реагує миттєво, і то досить гостро.
