нотатки в дорозі: уппсала — уддевала — вадстена

| життя, мандри, автомобіль

перш ніж писати про власні враження від мандрівки, і особливо від шведських канікул — закінчу публікувати дорожні нотатки, котрі є переважно звітом про дорогу туди й назад, лише з невеличкими фрагментами про відпочинок.

23.07, 22:50 (за києвом)

пішов другий тиждень у швеції. в упсалі ми провели два дні — відпочили, прогулялися центром, — а 18-го липня в обід завантажилися в дві автівки і поїхали на західне узбережжя, в невеличке селище утбі поблизу удевали. тут за 4’500 крон (близько 450 євро) наша двосімейна компанія на тиждень винайняла дачку: охайний двір з густою травичкою, двоповерховий будиночок, приємний шведський краєвид, тиша… і величезний торговельний центр за якихось три-чотири кілометри. що ще треба для відпочинку?

трішки переживали, що на узбережжі прохолодно — але переважно було сонячно, +25…28°. трішки вітряно, втім східний вітер не такий вже прохолодний. лише два дні видалися «мрячними», коли небо затягували темні хмари і час від часу починав накрапувати дрібнесенький дощик… щоправда, сьогодні піднявся холодний північний вітер, і навіть сонце не рятувало від його пронизливого подиху.

за ці п’ять днів встигли покупатися в холодному північному морі (вода в затоках виявилася тепліша, ніж в криму цього травня), позагаряти, покататися узбережжям, поласувати грилем, постріляти з пневматичної рушниці,  відвідати шведський шопінг-мол. дітям — п’ятеро разом з малесенькою мілєчкою — тут є де побігати. а завтра збираємося, і переїжджаємо в інший будиночок, на узбережжі другого за величиною шведського озера веттерн, поблизу містечка вадстена.

25.07, 22:30 (за києвом)

вчора переїхали — витративши не менше півдня на збори, і близько 4–5 годин на дорогу. відстань — приблизно 350 км, з них 100 по швидкісній трасі з дозволеною швидкістю 110–120 км/год і надзвичайно живописним краєвидом: широченне озеро під хмарним вечірнім небом… тут почав накрапати дрібнесенький дощик, наче попереджачи про зміну погоди.

доїжджали останні кілометри вже під добрячою холодною мрякою — але природа віддячила по-своєму, показавши — і дозволивши сфотографувати (отут вчергове оцінив магію полярика!) не по-вечірньому яскраву веселку на півнеба.

новий будиночок виявився навіть приємнішим, ніж попередній, а в гостьовому будиночку працює сауна — оце щойно звідти, приємно попарилися!

(далі буде)