вибачайте мене, фанати цього гурту, проте… не читайте далі, пропустіть один абзац, бо…
…не даремно, ой не даремно називають це класикою. слухати це неможливо… молоді роулінги — нагадали пискляві студентські гурти з іхніми першими спробами видобути музику з консервних бляшанок, настільки ж пристрастними, наскільки какофонічними… пізні роулінги — краще звучать, але такі ж імпотентні та старпердівсько-ностальгічні, як і більшість їхніх ровесників, яких мені довелося, нажаль, послухати. вся їхня «класичність» в тому, що зі 100 треків може три чи чотири ще до цього часу впізнаються на радіо, попри відсутність вираженої мелодики, виключно завдяки характерним текстам? в смітник.
гаразд, повернуся до нотаток. кілометраж — від виїзду з києва, включно з переїздами тощо.
30.07, 12:00 за києвом (2450 км)
кілометраж приблизний, на згадку. сьогодні о 18:00 (локальний час) відпливає наш пором з нюнесхамна, не пізніше 16:00 треба бути в офісі polferries, забрати квитки. з вадстени до нюнесхамна — близько 300 км, виїхати запланував об 11:00, але не пізніше 12-ї… 300 км шведськими дорогами — це три години, але в дорозі всяке буває, не люблю ризикувати.30.07, 18:00 за києвом (2716 км)
чекаємо в невеличкій (порівняно з гданськом) черзі на рампу до порому, посадка вже йде. я мушу завжди приїхати заздалегідь — але цього разу миленька наполягла, і ми, вже забравши посадочні талони, поїхали в місто видивлятися взуттєву крамницю, щоби придбати крокси (пізніше про цей шведський феномен)… через що довелося мені трохи понервувати. але все встигли — і капці придбати, і в чергу на посадку вчасно стати.31.07, 14:01 за києвом (2716 км)
сидимо в машині всередині порому, чекаємо поки звільниться рампа на виїзд.01.08, 10:45 за києвом (3222 км)
невеличкий готель «млин» в любліні — переночували тут (170 злотих за двомісний номер, дорогувато). вчора за 12 годин після «висадки» з порому зробили близько 500 км, що є свого роду подвигом — я починаю ненавидіти польські дороги з обмеженнями 50—70 км/год щодва кілометри.тепер вирушатимемо на кордон, пункт перетину зосін/устилуг. але спершу треба десь поснідати.
01.08, 11:40 за києвом (3283 км)
проїхали може 60 км від любліна — мусіли спинитися на сніданок, бо з готелю виїхали не ївши. сидимо в корчмі «у фела» обіч траси на переїзд. мілєчка заприятелювала з офіціанткою, приємною полькою середнього віку, коли учора обідали в остроді — так само швидко познайомилася з якоюсь відвідувачкою за сусіднім столиком… малеча взагалі доже привітна і контактна.до переїзду лишається якась сотня кілометрів. пообідаємо — поїдемо, це остання зупинка перед кордоном.
01.08, 20:40 за києвом (3718 км)
в житомирі! останню зупинку з невеликим відпочинком робили ще на заправці lukoil в устилузі, одразу після переїзду на кордоні. після того — лише невеличкі 5-хвилинні зупинки. всі помучилися, і попри те, що «у фела» ми нажерлися так, що заледве повилазили з-за столу — вже треба було і попоїсти, діток погодувати. тож не поїхали житомирською окружною, а завернули в корчму «чумацький шлях», знайому нам ще з попереднього року. та й нагода є, можна сказати — 28-го липня святкували рік від народження мілєчки, і спогади про цю подію в нас пов’язані з житомиром і «чумацьким шляхом».замовляємо, звісно ж, деруни =)
01.08, 23:10 за києвом (3850 км)
нарешті — вдома! і чудо — «воля» не відключила інтернет =) тепер будуть звіти.вдалий таймінг: складну частину дороги від кордону до житомира ми проїхали ще при світлі дня, а після житомира вже їхали широкою трасою: дві смуги в одну сторону і переважно обмеження 110 км/год, тож можна було гнати.