в результаті — підготовлені цими людьми тексти майже не містять розділових знаків, окрім кінцевих крапок, що виконують функцію радше візуального розмежування речень! тире, двокрапки, знаки наголосу чи навіть питальні? — то все сміття, їхня фукнція може бути зрозуміла людині, але не видається скільки-небудь важливою, більше того — їх використання є утруднене, майже на межі фізіологічного дискомфорту.
окрім крапок в таких текстах можна знайти хіба що коми, проте логіка їх розташування в тексті мало корелює з правилами граматики, і результат часто наводить на думку про випадковість алгоритму. за приклад подібного тексту візьміть перший абзац цього допису, проте подібних прикладів можна за 5 хвилин знайти безліч у тенетах.
…то й що? — спитаєте. а нічого, лише спостереження банального факту.
тому що я не вірю, що це можна «полікувать». правила можуть направить (тавтологія зумисна) дитину, котра ще тільки вчиться послуговуваться мовою. але перевчити дорослу людину, змусить її змінити зовсім своє сприйняття мови, насвіжо відчути її мелодику — принаймні складно, якщо взагалі можливо.
p.s. ілюстрацію запозичив у блозі an american studies.