вибрані цитати з інтерв’ю дмитра волчєка

| думки, книги, культура, люди

стронґовський (або @strng у твітері) знову радує посиланням на дуже цікаве інтерв’ю, цього разу з дмитром волчєком. читаю і одразу «витягу» цитати.
цитата: «живой журнал» похож на театр и существует, несмотря на гигантские архивы, которыми мало кто пользуется, в основном «здесь и сейчас» (читати все)
це не про жж специфічно — а про будь-який блог. дуже точно.
цитата: гиммлер каждый день делал записи в дневнике когда принимал ванну.
нагадало про twitter: з одного боку огидно (це ключова емоція в мене останнім часом стосовно «цвірінькалки»), з іншого — якби в генріха гімлера був не приватний щоденник, а публічна стрічка у твітері — хто зна, чи не компенсувало б це певні нахили його психології?

цитата: я много лет веду настоящий дневник, для себя, — вот подлинное удовольствие. где ты был, кого встретил, какие сплетни услышал, кого полюбил, кого разлюбил. в жж так писать невозможно. моё любимое чтение — дневник композитора неда рорема. он начал его 60 лет назад, когда юношей приехал в париж, ведёт до сих пор и постепенно публикует. абсолютно откровенные записи, можно сказать, бесстыдные. там есть и смешные мелочи, и грандиозные встречи, и любовь, и деньги, и страх, вся жизнь без цензуры — невозможно оторваться. а самый отвратительный тип дневника — дневник мнений. когда маленький человечек рассуждает о больших событиях, объясняет, кто виноват и что делать.
цікаво про відмінність між особистим щоденником та публічним блогом. більшість з нас — лише блогери, «маленькі люди про великі події». а найцікавіше — погоджуся з волчеком — це життя людини… цього майже ніхто не публікує. хоча є приємні винятки.
цитата: …когда я им говорил, что номинация на «оскар» — твёрдое свидетельство, что фильм говно, или что «бестселлер» — это ругательство, они смотрели на меня, как ежов на врага народа. […] построили «макдоналдс» у себя в голове.
принаймні цікава точка зору. останнім часом будь-які рейтинги сприймаю з упередженою підозрою щодо якості аудиторії.
цитата: …было ощущение, что должна появиться новая журналистика […] сама форма интеллигентного разговора в корсете казалась позорно устаревшей после сетевой свободы. жж поначалу был идеальной лабораторией нового стиля разговора, и нового языка, и новой скорости. […] его и создавали авангардные люди, которым не нашлось места в казённых и мещанских форматах.
це про те, звідки виросла будь-яка (не лише російська) блогосфера.
цитата: если ткнуть на пять сантиметров глубже, где копошатся остальные сотни тысяч, там уже ничего не найдёшь — только пустыни копипейста и вздохи беременных школьниц.
…і про те, що неминуче трапляється з будь-якою блогосферою рано чи пізно .
цитата: …собирательство меня совершенно не увлекает. […] мне всё равно, бумага или монитор. текст от этого не меняется. […] скрип переплёта, запах клея и шелест страниц меня совершенно не возбуждают. 
коротко і влучно, ключове слово: збиральництво. можна цитувати щоразу, коли хтось заговорить про примарність перспектив електронної дистрибуції текстів і про те, як вона не передає «душу книги» — цитувати і дивитися на реакцію. розумна людина щось собі зрозуміє, а дурень має стати просто нецікавим.
цитата: я бы хотел, чтобы бумажное книгоиздание в россии вообще погибло. чем скорее, тем лучше для читателей. только так можно уничтожить систему книгораспространения, гигантскую машину по производству мусора. […] бессмысленные супермаркеты, набитые гниющими потрохами дарьи донцовой.
формально я згоден з цим, але… більшости людей не потрібна «розумна» книжка або «розумне» кіно — було би наївно думать, буцім досить забрати в них донцову, і вони змушені будуть читати щось краще. не читатимуть… втім, зруйнувать систему все-одно хочеться, хоча б просто заради революційного азарту =)

коментарі до інтерв’ю теж доставляють, цілком в дусі сучасної московської «блогодєльні». дуже скоро і до нас це дійде.

p.s. ілюстрація — фрагмент «мітіної руки» =)