цитата. я пробился в штаб – пробился через три кордона охраны. и встретился с одним из руководителей акции – молодым человеком благополучной наружности в дорогом кожаном пальто с меховым воротником, который подобострастно вытягивался в струнку при появлении депутата волынца. он куда-то очень торопился, и посему смог уделить нам 20 секунд, перебил на полуслове и ответил примерно следующее: «в координационную группу вошли уважаемые люди. вы туда не попадете, потому что у вас нет флагов и автобусов, а от ваших твиттеров и фейсбуков нам ни холодно, ни жарко, нас и так по bbc покажут». (читати все)артуре, денисе, фото цього красеня — в студію! я вважаю, йому треба встановити пам’ятник — і обов’язково прямісінько на майдані!
братці, скажіть — це лише мені «майдан’2010» здається фарсом? якщо комусь мало тимошенко — тимошенко?! саме тієї людини, котра виїхала на білому коні переможцем з попереднього майдану прямо на крісло прем’єр-міністра, вивезла ющенка на президенство і купу своїх соратників на інші теплі містечка — якщо комусь мало тимошенко на сцені, то подивіться ще на інших «товаришів», що вирішили вставити свої 5 копійок! скромненько так: політолог. от хто вже точно мав би сидіти тихесенько, як мишка, і ні пари з вуст!
ще на початку року я пророкував: «хто сказав, що цирк від’їжджає? дзуськи, ми ще насміємося, аби не плакали» — так оце, схоже, антракт скінчився, починається нова вистава, і мавпи вже на арені!
тепер я вже не здивуюся, якщо завтра зі сцени на майдані до люду звернеться — з революційними гаслами! — сам пєтросян. або — що було би ще вдвічі смішніше — ось цей персонаж, якого я навіть ім’я не можу змусити себе тут надрукувать, щоби не знудило. бувший міністр зі створення надзвичайних ситуацій…
перший майдан був подією унікальною за своєю генезою і значенням…я думаю, що для 99% тих, хто збирався тоді під помаранчевими стягами в серці україни — для мене точно — це був перший у житті шанс торкнутися чогось грандіозного, на мить — через трепет серця, мурашки на шкірі і волосся дибки від надміри емоції — відчути себе частиною нації.
не склалося*. схоже, сьогодні знайшлося надто багато людей**, котрі у 2004-му були досить молодими, щоби долучитися і отримати справжній адреналіновий кайф — але за шість років недостатньо подорослішали, щоби тверезо оцінити, куди вітер дме…
…і або відмовитися від участі в проекті «революція під ключ» — або скинути з барикад отих клоунів, що намагатимуться — не можуть не спробувати! — знову на чужих спинах виїхати до влади!
* перебільшую, звісно. все склалося — в тому сенсі, що люди на майдані показали, на що здатне суспільство.
** іхня мета — не зміни в країні, а друга порція адреналіну.