ось
цей допис обов’язково треба прочитати повністю, а я лише процитую найбільш значущий фрагмент:
цитата. пам’ятник — це символ, який вміщує колосальну кількість ідеологічної та статусної інформації. пам’ятник сталіну в запоріжжі, наприклад, — це ніякий не кусок гіпсу, як це можуть подавати деякі борці за здоровий глузд. так само, як букет тюльпанів для дівчини — це не є просто купка рослинності. пам’ятник сталіну — це деяке твердження. це твердження прочитується, якщо знати, у яких контекстах людство всю жизнь ставило своїм представникам пам’ятники. всі люди інтуїтивно цей меседж розуміють. і якщо пам’ятник сталіну — це твердження, то відпилювання його голови — це не порожня трата часу і не „боротьба з привидами історії“, а чітке і практичне контр-твердження, яке теж несе в собі велику кількість інформації. і безглуздого в цих діях не більше (і не менше), ніж у словесній дискусії в телевізорі. це теж дискусія, просто на рівні символів, закодованих усталеною за останні сторіччя мовою пам’ятників (читати повністю)
знімаю віртуального капелюха.
