парк-музей дуже нагадує київський пирогів чи шевченківський гай у львові: доглянуті подвір’я з селянськими будиночками, млинами, церквами тощо… втім, на території є ще кілька невеличких тематичних будинків-музеїв: музей хліба, поштова станція, музей транспорту… є навіть невеличкий майданчик зі старою сільськогосподарською технікою, серед котрої — стара дерев’яна молотилка поруч із мобільним паровим двигуном (фото), кілька поіржавілих, але ще цікавих вантажівочок початку століття.
порівняно до тростянецького дендропарку, де ми побували два роки тому — музей просто неба в переяславі-хмельницькому значно ближчий (90-100 км від києва) і краще облаштований (частково асфальтовані доріжки, туалети, лавки для відпочинку тощо): з дітками гуляти комфортніше. проте тут і значно, значно більше людей у вихідний день…
цікаво, що виїзд саме 9 травня наклав свій відбиток на поїздку: з одного боку ми провели цілий день поза містом і пропустили (полегшено зітхаю) всю катавасію довкола демонстрацій з червоними прапорами… але з другого — власті борисполя «додумалися» перекрити трасу (!) в центрі містечка, щоби тамтешнім пенсіонерам було зручніше згадувати минуле. гхм.
p.s. фотографував мало, щоби не розчаровуватися якістю світлин, переважно портрети діток та миленької… але світлину парового двигунця мушу таки опублікувати (фото).