капці підкорюють світ

• | еротика, мандри, позитив

от і побували мої мандрівні капці на пляжі пальми, що на майорці, під розпеченим південним сонцем, в тіні гостролистих пальм і вузеньких вуличок старого міста… і я разом з ними.

п’ятиденна поїздка була формально відрядженням, але необхідність попрацювати півтора дня (або принаймні бути присутнім на партнерській конференції) не позбавила можливості трішки відпочити й всотати цікавих вражень від мандрівки.

ані можливості, ані великого бажання звітувати у блозі щовечора у телеграфно-твітерному стилі (на кшалт «лежав на пляжі, купався в морі») не було — та й хто б читав? я ж не турист в ново-класичному розумінні, метою котрого було би сфотографуватися з ейфелевою вежею і негайно сповістити про це усіх «друзів» на однокласниках. до того ж, я просто лінивий =)

якщо узагальнити оті всотані враження, написав би так: надзвичайно охайне місто, багато дорогих готелів, всюди привітний персонал, доглянутий і архітекрутно цікавий старий центр. зручний і приємний курорт для європейців — німців, іспанців, — котрі прагнуть спокою і мають можливість платити за такий відпочинок.

ось таким міг би й повинен бути крим — якби не був просотаний до підвалин совковим жлобством, нецивілізованою безкольтурщиною, безвідповідальною жадібністю та злочинністю. шкода, бо природа та географія криму значно, значно багатша й цікавіша за майорську.

втім, ще трішки про майорку, найсильніші враження.

переліт з «борисполя» регулярними рейсами — лише з транзитом десь у європі (іспанія, німеччина), але ні в якім разі не через мадрид… туди летіли зі стиковкою в барселоні — нормально, а назад якраз через мадрид… ніде не затримуючись, витратили на стиковку не менше як півтори години, включно з двома переїздами (автобус, метро) та цілеспрямованим спринтерським забігом нескінченними багатоповерховими лабіринтами двох терміналів.

кухня майорки невиразна (суб’єктивно). традиційні страви — плов з морепродуктами (паелья) та м’ясна й овочева закуска до пива/вина (тапас), — нічим не вразили. втім це, можливо, результат надмірної уніфікації  європейської кухні в більшости готелів. а от соуси сподобалися, і ще солодкі сушені фініки, загорнуті в солоний шпондер і засмажені — ням-ням =)

архітектура старої пальми сподобалася, нагадавши одразу і про центр львова, і про історичні квартали стамбула. ці незграбні асоціації, певно, насмішать когось більш освіченого, проте я не є ані знавцем теми, ані надто досвіченим мандрівником… тому з величезним задоволенням я просто присвятив три години неспішній прогулянці вузесенькими вуличками, роззираючись довкола і стримуючи бажання клацати й клацати камерою направо й наліво.

новіші квартали на захід від центру сильно нагадали міста південного узбережжя криму, але «нагадали» тут, мабуть, не надто доречне слово… надто охайно, надто стримано в архітектурному плані, надто по-європейському.

пляжі пальми в муніціпальній власності, і відкриті для публічного відвідування — принаймні пляж прямо під п’ятизірковим готелем nixe palace відкритий. можете собі уявити таке в криму?

цікаво (ну, принаймні чоловікам), що досить багато жінок на пляжах пальми загоряють топлес. звісно, і в криму можна таке зустріть — але для пальми, схоже, це норма, а не виняток: практично на кожній світлині з пляжа можна знайти, на що подивитися (на жаль, я не фотографував пляж, тож мусив позичити фото в колег для ілюстрації).

море на майорці фантастичне — втім, я маю якісь трепетні стосунки з цією стихією, незалежно від географії, і не можу сприймати його як просто велику водойму… але мандрівники зі стажем добре знають, що море всюди різне, і на майорці воно має свій колір, голос і настрій. на пляжі воно бірюзове, а далі до обрію набирає небесної блакиті — але якщо сісти на човен і відплисти з порту пальми, за бортом можна побачити незрівнянної чистоти ультрамарин, якого я не стрічав раніше ніде. цей колір лишається в пам’яті назавжди і — знаю, — все життя манитиме тепер до себе.

сподіваюся, ще колись буде в мене нагода повернутися на майорку, і не самому, а з родиною.

p.s. традиційно кілька найцікавіших світлин з того, що відзняв, опублікую в «мандрівному» альбомі на picasa.

↖