стривай! — скаже читач, далекий від подій комп’ютерного ринку, — хіба ми нетбуків не бачили? та й google зі своїми хромососами вже більше року носиться, як із писаною торбою. тож де тут новина чи цікавинка?
«фішка» chomebook’а в тому, що це не комп’ютер в звичному для нас розумінні — користувач не працює з операційною системою та встановленими програмами (як із windows). chromebook — це скоріше термінал для доступу в тенета (як телевізор — термінал для доступу до телепрограм), тому що на ньому є, фактично, лише одна користувацька програма — веб-оглядач.
отже, якщо дуже коротко і спрощено, то користувачеві chromebook запропоновано відмовитися від усіх звичних програм та локального збереження документів — на користь онлайнових сервісів google, facebook тощо. навзамін користувач отримує значно надійніший і простіший у використанні пристрій, який миттєво завантажується, самостійно оновлює програмне забезпечення, і головне — який можна загубити або поламати без ризику втратити інформацію на жорсткому диску: достатньо буде лише придбати новий chromebook, авторизуватися в google і отримати доступ до усіх своїх документів та контактів.
без сумніву, на перший погляд послаблення контролю за тим, де і як зберігаються «мої файли» має відлякувати більшість користувачів. велика гвардія старовірців піддадуть chromebook’и анафемі, а google запишуть в корпорації зла. і пророкуватимуть повний провал ідеї «хмарних комп’ютерів».
втім, вони ж пророкували смерть нетбукам ще до їх появи на ринку. тим часом нетбуки — утворили цілий новий сегмент, продалися мільйонними накладами, найсильніше за багато років вплинули на середню ціну ультрапортів, позбавивши їх мітки «дорого і корпоративно», піднесши популярність форм-фактору 11,6", щоби врешті-решт знову злитися з ноутбуками.
якщо ж поглянути, що робить пересічний користувач («домогосподарка») на ноутбуці, стане ясно, що фактично він вже користується «хмарним комп’ютером»: пошта на gmail, друзі на facebook чи вконтактах, спілкування в google talk або skype, фотографії на picasa або flickr, відео та музика на youtube — і ще більше чи менша солянка з різноманітних довідкових та розважальних сайтів. домогосподарка не шпілить в контру чи вов’ку, не монтує відео, не програмує…
коротше качужи, пересічний користувач вже й так сидить «на кабелі».
на всяк випадок в chromebook’ах є таки локальне кешування пошти та документів, і можливість писати/встановлювати локальні додатки.
тож google зовсім не «перевертає світ», як може видатися — він просто запропонував, нарешті, «телевізор для інтернету», який не потребує жодних навичок налаштування та адміністрування, окрім вміння користуватися мишкою і відкривати й закривати вкладки у веб-оглядачі.
google’івський android, хоч і не позбавлений проблем, вже легко «з’їв» величезну частину ринку, на яку зазіхав apple із iphone’ами. мені здається, що з часом chromebook’и зробять те саме з ринком домашніх комп’ютерів, де так довго майже одноосібно царювала microsoft.
сам я швидше є частиною отієї «старої гвардії» (ноутбук + linux), але миленькій та синові залюбки придбав би chromebook’и, аби уникнути будь-якої необхідності адмініструвати їхні комп’ютери. щоправда, $350 за «хмарний нетбук» acer (версія з wifi, без 3g) — це трішки вище психологічного порогу на такі пристрої (імхо), та й ані amazon, ані best buy наразі не пропонують їх поза межами сша…але всьому свій час.