нє кікєта!

| життя, родина, позитив, діти

учора ввечері тихо відсвяткували день народження мільчуні: донечці виповнилося два. вдяглася в нове платтячко, що приїхало до нагоди зі швеції — страшенно любить вбиратися в нове і яскраве! — і сумлінно намагалася задмухати свічечку «2» на тортику. татко й тимошко допомогли.

бабушка (саме так, бо в нас є бабушка й бабуся, міля називає їх бабука й бубука) жартома дражнить малечу:
бабушка: а что ж это у нас за конфетка такая?
міля: я нє кікєта! я міка лєв.
ну чи ж не кумедне маля́? бабуся навчила її, що за гороскопом вона — лев, і їй сподобалося.

p.s. до нагоди купував пляшечку шампанського cricova в «ашані»… зазвичай брют цього виробника викликає приємні емоції, за що раніше ми й віддавали йому перевагу перед новосвітським… цього разу натрапили, очевидно, на безсовісну підробку: ніколи не сподівався придбати таке в «ашані». будьте уважні.