кому вигідне це нагнітання?

| політика, інтернет, україна

читаю в свіжій публікації на korrespondent.net:
цитата. «социальные сети — взрывоопасная среда. мировой опыт последних лет показал: именно там зарождаются первые манифесты революций, после чего даже самый устойчивый режим сносится в считаные дни» (читати повністю)
красиво написали — але (імхо) не зовсім правду. а якщо довершити думку автора — «онлайновые социальные сети» — то й зовсім неправду.

гадаю, що соціальні мережі генерують величезну кількість інформаційного сміття, і особливо в будь-яких екстремальних ситуаціях. на прикладах кількох останніх подій в тунісі, єгипті тощо можна, насправді, прослідкувати, що соціалки дозволяють значно швидше експортувати інформацію за межі контрольованого режимом простору, «в ефір», в порівнянні з традиційними медіа… але вони не є генераторами революцій, і їхня роль як інструменту само-організації протестів переоцінена.

якраз це і показує світовий досвід: революції не народжуються в онлайнових соціальних мережах. принаймні є люди, котрі аргументовано про це говорять, — приміром, той таки малькольм гледвел у своїй відомій статті «small change» (обов’язково почитайте).

навіть ті, хто не згоден із гледвелом, все-таки найчастіше досить обережно формулюють думко про те, як саме соціальні мережі впливають на розвиток революційної ситуації — і не кидаються фразами про те, що, мовляв, соціальні мережі практично гарантують повалення навіть найстійкіших режимів, гхм.

цікаво, що скептичну думку про онлайнову складову масових протестів має і євген морозов — людина, котру вважають автором терміну «твіттер-революція».

тим часом чи помічаєте останнім часом, як аж надто багато з’являється одверто агресивних публікацій про нову революцію — мовляв, ось-ось бабахне. я вже писав, що не буде зараз революції… але тепер задумався: комусь увесь цей потік революційних пророцтв вигідний, хтось наче тихенько підштовхує потрошку в ріхних місцях і тихенько потирая руці.

але хто?

невже політичний труп жанни д’арк ще не вигорів у попіл? чи ті, хто за нею стояв (хто?), намагаються все-таки розіграти кривавий реванш попри втрату свого головного телеманекена?

<(ілюстрацію, і то досить дотепну, запозичив ось тут)