коротко й влучно про сучасні тривимірні забавки:
цитата. all you have to do is follow the white dot to whatever the hell you’re supposed to blow-up/murder next (звідси)
не граюся в таке. останнім часом взагалі мало що приваблює достатньо, щоби переобороти обставини (родина, робота, навчання, родина, родина…) і вкрасти в себе день чи два, щоби
загубитися в цифрових світах… але коли є трішки часу й натхнення —
minecraft або
dwarf fortress. тобто щось таке, де процес важливіший за результат, а сюжет створюю я сам.
