автівка на прокат в європі

• | мандри, автомобіль

під час відрядження до швейцарії летів насправді до міланського аеропорту «мальпенса», що знаходиться приблизно за 40 км від мілану. але звідти мені потрібно було якось дістатися до лугано, на березі озера за 50 км на північний схід від аеропорту; вартість таксі, за свідченнями різних людей, — від 120 до 200 євро! тому мені одразу порадили взяти автівку в оренду.

тож я ще в києві, готуючись до поїздки переглянув пропозиції кількох компаній і спинився на hertz’і (головним чином просто тому, що мав номер корпоративної знижки). виявилося, що оренда автівки економ-класу на 4 дні вартуватиме… 125 євро (це включно з базовою страховкою, але не враховуючи пальне, звісно). одразу на сайті й забронював собі машинку — проблем з «авалевською» карткою не виникло.

в легальному попередженні hertz містилася «лякалка» про те, що вкраїнська водійська посвідка не буде дійсною в італії без додаткового документу, міжнародної водійського посвідчення (idp). трішки непокоївся через це, але почитавши трішки форуми та пригадавши, що через всю польщу до швеції та назад їздив лише зі своєю посвідкою без жодних проблем — вирішив поігнорувати.

в мальпенсі мені спершу запропонували ford fiesta, але в нього виявився зламаний механізм регулювання лівого дзеркала, — добре, що я, навчений колись братиком, уважно оглядав автівку, перш ніж виїхать з парковки, і помітив! автівку замінили на справний fiat punto і подарували пів баку пального.

як і колись в мандрівці до швеції, смартфон з навігатором та вчасно залитими картами італії та швейцарії просто порятував — я собі слухав його підказки, не відволікаючись на вивчення мап, і спокійно проїхав 65 кілометрів досить плутаною мережею вуличок та другорядних шосе (не хотів їхати платними швидкісними трасами); а без навігатора дзуськи би так розслаблено доїхав. як на мене, gps-навігатор — одне з найкорисніших застосувань сучасних технологій в кишені.

знову ніде не бачив поліцейських. є камери, і з ними не посперечаєшся. тому всюди суворо дотримувався лімітів на знаках. але! самі італійці та швейцарці не їздять так, як шведи, а, очевидячки, подумки додають 20 км/год до спідометра, як це роблять в нас. втім, жоден водій з тих, хто змушений був час від часу «плестися» за мною, не брався сигналити чи блимати дальнім — жодного разу! терпляче чекали, поки можна буде без порушень випередити.

фіат виявився суб’єктивно незручний для мене, що цілком зрозуміло: весь мій водійський досвід «прив’язаний» до opel astra. але об’єктивно — двигунець 1,2 л занадто слабкий, і досить важка машинка дуже не любить їхати швидше 80 км/год; електроніка глушить двигун на світлофорах — я розумію необхідність економії пального та зменшення викидів, але… стартери та акумулятори такі дешеві в європах, чи що? широкі стійки і абсолютно «сліпі» трикутні віконця під ними значно сильніше закривають огляд, ніж на астрі…

коротше кажучи, повернувся додому і сів у свою автівку із задоволенням. учора довелося її помити — бо вчергове всю зиму пробігла зачумузена, як танк. і поставив літню гуму, а ви ж бо гадали чому раптом похолодало? =)

тим часом наближається дев’яте то (чую, потягне на заміну усіх амортизаторів, з такими дорогами) та поновлення обов’язкової страховки.

↖