- теплова хвиля (les grandes chaleurs, 2009)
- зваблення доктора льюїса (la grande séduction, 2003)
- п’єрове щастя (le bonheur de pierre, 2009)
- полісмен хороший, полісмен поганий (bon cop, bad cop, 2006)
- повернення кохання (l'amour aller-retour, 2009)
- місс погода (miss météo, 2005)
- ти (toi, 2007)
теплова хвиля
вибачайте за дурнуватий переклад: це бездумна калька з англійської (heat wave), котра нічого не говорить про кіно. повинно було бути щось на кшалт «шалена пристрасть» або «спека».
тема жінки у віці, котра шукає кохання, або котру кохання раптом знаходить — схоже, якась болюча для канадців. загалом, якщо не дошукуватися філософських глибин і шедевральних висот у сценарії, «теплова хвиля» — приємне розважальне кіно, просотане гумором, з класнючою роботою оператора та режисера, і дуже приємною (не характерною для романтичних комедій) музикою.
персональна оцінка: 4/5
одним рядком: романтична комедія для дорослих.
зваблення доктора льюїса
цей фільм я вже переглянув разів п’ять, і дивитимуся ще. один з небагатьох квебецьких фільмів, мова котрих мені зрозуміла на слух. надзвичайно кумедний сценарій, купа по-справжньому смішних діалогів, і головне — чудова акторська гра!
не знаю, як виглядає і звучить ця стрічка в дубляжі… але дуже рекомендую всім, хто розуміє французьку на слух, дивитися в оригіналі. і потім переглядати ще раз.
чимало маленьких нюансів не помітні на перший погляд. наприклад, як називається французькою захисник воріт в крікеті? guardien de guichet! переглянувши фільм, зрозумієте, чому це смішно.
персональна оцінка: 5/5
одним рядком: легка і приємна комедія, котру захочеться передивитися.
п’єрове щастя
паризький професор, отримавши у спадок від тітки малесенький готель на півночі квебека, полишає кафедру і вирушає до канади, і з ним летить його психопатична донька, котра ще в дорозі мріє повернутися до парижа.
очевидно, що зав’язка типова для «комедії ситуацій» за участю п’єра рішара. додам, що я не вважаю рішара актором — це комедіант, так, але не актор: він не здатен грати нікого, крім себе самого.
звідси й оцінка фільму: тут немає ніякої глибини, це типовий «фільм з п’єром рішаром». але є чимало людей на планеті земля, котрим якраз таке й подобається. на один перегляд в колі родини згодиться.
персональна оцінка: 3/5
одним рядком: комедія з п’єром рішаром.
полісмен хороший, полісмен поганий
автори хотіли зняти смішне кіно на тему стосунків між англомовними та франкомовними канадцями… тож, не придумавши нічого кращого, вони взяли за основу типовий голівудський бойовик восьмидесятих (пам’ятаєте «смертельну зброю»?), непомітно замінили негра білим квебекцем, потім поміняли персонажів місцями, щоби уникнути прямих звинувачень в плагіаті, додали кров’яки та жартів на тему мови та національного спорту…
…і отримали коктейль з кінокомедії та трилера під назвою «голівудщина по-канадському». на мою думку, суміш вийшла на трієчку, — краще ще раз переглянути «крутих фараонів».
персональна оцінка: 3/5
одним рядком: дивний мікс комедії та кривавого детективного трилера.
повернення кохання
і знову жінка у віці «за 30», котра була така зайнята кар’єрою, що в цьому віці ще ані родини, ані дітей (схоже, це й справді болюча тема для канади?), зате вона написала книжку! прикро лише, що для публікації доведеться отримати згоду колишнього бойфренда, тож доводиться і цій дамочці вирушати слідом за п’єром, аж до квебека.
бойфренд — ґару. той самий красунчик ґару, на котрого, виявляється хіба що не моляться дівчатка в спеціальних дівчачих форумах. власне, і тут його запрошено лише з огляду на аудиторію: актор з нього, прямо скажімо, дерев’яний, а співати ніхто не дав.
так от, увесь телефільм твердо розрахований на свою аудиторію: дівчатка від 13 до 73, котрим потрібна романтика в житті, бажано рафінована, з телеекрану. присутні такі-сякі жарти, цілком на щаблі жанру.
персональна оцінка: 2/5
одним рядком: романтична комедія для дівчаток.
місс погода
значить, так: самотня жінка років вже під 40, але молода душею… ну, ви зрозуміли, да? канадське кіно.
щиро кажучи, про цю стрічку навіть не знаю, що розповісти — настільки тут все просто і передбачувано, все в рамках жанру та вподобань специфічної аудиторії. уявіть собі «день байбака», з якого викинули все — і цікавий сюжет, і справжніх акторів, і режисуру… все. додали жінку, якій вже давно пора — і нарешті захотілося, — закохатися.
бракує будь-якої справжньої глибини, але на один розслаблений перегляд може вистачити. особливо якщо мета — просто послухати квебецьку говірку. зі схожого краще переглянути «у дзеркала два обличчя» барбари стрейзанд.
персональна оцінка: 2/5
одним рядком: простенька жіноча романтична телекомедія.
ти
схоже, коли канадці знімають непросте, проблемне кіно, вони не те щоби відкидають формулу «самотня жінка за 30», але дещо її ускладнюють. наприклад, вона може бути не самотня, а мати родину і народити дитину…
…але, звісно, в душі вона все-одно самотня. як пташка в клітці, вона б’ється у вузьких рамках щодення, шукаючи вихід на волю, де ще є кохання і романтика.
несмішне, серйозне кіно, знову ж таки для жінок. справді: я не зрозумів би фіналу, якби миленька не пояснила мені. до речі, фільм має невеличкий сайт з додатковими матеріалами.
персональна оцінка: 3/5
одним рядком: драма самотньої жінки в сучасному місті.
от, на один кінотиждень досить. наступного разу ще повернуся до франкомовного кіно, бо переглянув значно більше.