в суботу миленька хитрістю заманила мене до нової крамниці crocs, що відкрилася на хрещатику. для тих, хто ще не знає: крокси — це такі ґумові капці, котрі практично стали національним взуттям у швеції.
не втримався, — придбав собі нарешті класичні клоги, бо придбані в нюнесхамні виявилися замалими. як підказав продавець, треба брати із чималим запасом, принаймні на розмір більші, ніж звичайне взуття. якби ж то я знав це раніше — давно купив би тріншки іншу, але схожу модель на 6pm.com за смішні $23 (мав можливість зекономити на доставці), аніж платити в києві 400 гривень! хоча класика там теж дорога.
як би там не було, капці чудові.
ну й було би дивно, якби миленька не вийшла звідти з покупкою, ага.
музика в дорогу
вчора в якості підготовки до поїздки записав на cd трішки музики та кілька аудіоверсій новел ґранжé. ненавиджу цю марудну справу… наступна магнітола (якщо я її купуватиму сам, а не в комплекті з автівкою) матиме обов’язково usb-роз’єм для флешок. і можна взагалі перебутися без оптичного дисковода. в ідеалі хотілося б і ефірне радіо замінити на щось, здатне підключатися до інтернету та «ловити» онлайнові радіостанції. мрії, мрії…нагадування собі: треба не забути ще записати пару cd з повною збіркою «тунгуски».
бісів штуцер
окуляри — проблема
у далекому 2008 році, поїхавши вперше автівкою в крим, я кермував у своїх окулярах щастя. краще, ніж без окулярів — але не дуже зручно. потім вже в севастополі придбав на базарній розкладці недорогу пластикову підробку під polaroid, але поляризовану. це було відкриття: за кермо на довгі поїздки , а також на велосипед потрібні сонцезахисні окуляри, але не пляжні лише з уф-фільтром, — а обов’язково поляризовані.
пізніше, роки два чи три тому, я придбав був собі в «люксоптиці», крамнички котрої туляться в різних супермаркетах на кшалт «ашана», інші досить прості «полярики» в пластиковій оправі, віддав, якщо не дуже помиляюся, близько 250 гривень, — і вважав, що це я ще «шиканув», переплативши. мабуть, так і було, враховуючи, що за рік вони теж зламалися, як і перші.
отож я відвідав знову «люксоптику», і потім ще одну… з порога казав, що мені потрібні недорогі окуляри в пластиковій оправі, але обов’язково поляризовані. продавчині ввічливо пропонували мені щось із «недорогих» ray ban’ів за півтори тисячі, а на моє запитання «невже це все?» кисло показували аж три моделі з поляризацією на стенді з «дешевим китаєм» по 500 з гаком гривень.
я тихо прозрів.
…і сказав собі: раз так, краще я придбаю спортивну модель, буде мені одразу і на велосипед: якщо вже доводиться платити, то нехай хоч задоволення отримаю. відкриваю нову онлайнову крамницю «чотири ока», перебираю асортимент: зі 148 моделей окулярів чотирьох брендів мені не вдалося знайти жодної, яка б мала поляризацію або комплектувалася змінними скельцями з поляризацією.
нмсд, епічний фейл.
а головне: ну скільки може коштувати та поляризуюча плівка на двох скельцях, навіть з урахуванням ліцензії? враховуючи, що на ebay їх тисячі пропозицій за ціною від $5 з безкоштовною доставкою.