дідько забирай, інколи навіть розумні люди можуть дуже, дуже здивувати. от, приміром, злий викладач piktor ділиться прекрасною візуалізацією історії виникнення дистрибутивів linux, і несподівано питає:цитата: «запитання до знавців - а навіщо так багато дистрибутивів?» (читати повністю)ключове слово, котре здивувало — навіщо. інколи для того, щоби отримати відповідь, треба поставити правильне запитання. більше того, інколи для того, щоби зрозуміти щось… достатньо самого лише правильного запитання.
«навіщо так багато дистрибутивів» — там могли б запитати, та й постійно запитують прихильники ідеї централізованої розробки програмного забезпечення. по суті, це аналог креаціонізму: мовляв, лише централізоване управління проектом дає правильний результат, тобто прогнозовані терміни, високу якість, контрольовану сумісність тощо…
але достатньо оте «навіщо» замінити словом «чому» — і світ цих людей перевертається з ніг на голову, допускаючи (раптом!) існування децентралізованих структур і саморегульованих процесів у природі. якщо складно це припустити — гаразд, нехай початковий поштовх був «божественого» (але ж не обов’язково свідомого?) походження, мені байдуже =)
коротко:дистрибутивів багато не «навіщось», а тому що комусь було потрібно зробити ще один, чи навіть просто хотілося спробувати. і навіть якщо задоволення від процесу стало єдиним результатом — все одно це результат вагомий.
цитата: «на світі є люди, для яких програмування -- це не лише робота, але й екстаз творчості. чи перестанете ви займатися сексом, бо за це вам не платять гроші» (читати повністю)замініть тут «програмування» на збирання чергового дистрибутива — і маєте відповідь. або ж, якщо допис не переконливий, перефразуйте запитання: «навіщо так багато займатися сексом?»