muse’ика революції

| музика, видиво, україна

перечитуючи пейджер свої гуглоплюси, знайшов таке:
цитата: ах, прекрасно, просто шедевр! вдумайтеся:

«Ceux qui font les révolutions à moitié ne font que se creuser un tombeau» (хто робить революцію до половини — лише копає собі могилу).

так помаранчева революція стала могилою для україни. з якої ще можна вилізти — але комусь ліньки, комусь пох…й, а хтось продовжує полум’яно голосувати за комуністів (відкрити в google+)
моя миленька закохана в muse… і я її розумію. я теж закоханий у muse, хоч і трішечки інакше: коли я уявляю собі, якою могла би бути справжня українська революція, то чомусь радше бачу саме їх каталізатором, жариною на сцені, аніж навіть океан ельзи, гринджоли чи тим більше якусь нову вону її з косою:


muse — один з тих гуртів (разом з radiohead), за музику котрих я готовий платити. не в останню чергу за те, що їх можна безкоштовно слухати/дивитися на офіційному каналі гурту на youtube. от такий от бунтівний фінансовий парадокс.

p.s. а придбати цифрові версії (і не лише) альбомів muse можна просто на сайті гурту: ось, приміром, 2й закон (mp3, 320 кб/с), просять 7,99 фунтів.