а ось ці дві пісні я вперше почув наживо у 2005 році під час «рок-екзистенції» на території київської політехніки…
це було неймовірно. до того ні крихітки цахес, ані мотор’ролли я (неймовірно, але правда) не чув! ще більш нейморвіно, але теж правда — це був перший рок-концерт, на якому я побував. на жаль, це була також остання «рок-екзистенція».
youtube на екрані не передає… наживо це було неймовірно — ней-мо-вір-но.
але, але… еталоном невимовно тендітного і водночас міцнішого за крицю голосу кохання звучить мені до цього часу «плач єремії»:
десь так звучить.