доведеться звикати

| життя, найцікавіше, діти

переводжу тимка вранці через вулицю біля будинку, далі він сам попрямує до школи:
тимко: тату… я хочу в стару школу, і шоб була стара вчителька…
ми переїхали: інший район, інша школа, інший колектив. прийти до вже згуртованого четвертого класу — не те саме, що «перший раз в перший клас», де всі однаково розгублені… треба адаптуватися. але…
тато: розумію, перчику. але нічого не вдієш: стара школа залишилася там, а стара вчителька… померла. треба звикати жити тут, навчатися у цій школі, шукати друзів.
він вже знає: оксана віталіївна померла за місяць до початку навчального року. сорок сім. ніхто не гадав.

тим, хто лишився в старій школі, теж доведеться звикати.