при цьому фортеця гномів — це абсолютна стратегія, значно більш стратегічна ніж будь-які класичні rts’и на кшалт *craft’ів: неймовірна суміш макро- і мікро-менеджмента, помножена на вплив якоїсь найдрібнішої деталі (забули кирку на старті?) на перебіг всього процесу. і багато залежить від планування фортеці наперед.
принаймні хоч результат стабільний і передбачуваний: фан*… і звикання.
не маючи часу сидіти днями за dwarf fortress, я періодично починаю нове поселення, забавляюся з ним годинку чи дві… і коли відкриваю збережену гру через місяць чи два — мені цікавіше розпочати заново, аніж пригадувати план розвитку. в результаті мало яка з моїх фортець розвиває металеву промисловість і має сталеву зброю, а про адамантин чи використання лави для доменних печей — мовчу.
так нецікаво. потрібно грати якось інакше. цікавіше було б відкривати dwarf fortress, як казуальну забавку — нехай на 15 хвилин, але частенько.
власне, це все. більше нічого розумнішого й глибшого не планував написати =)